“Тихе полювання” – дуже популярний спосіб проведення часу серед прикарпатців. Адже це не тільки збирання грибів, але й прогулянка на свіжому повітрі, зазвичай лісом, справжня клопітка справа. Та збирання грибів може бути дуже небезпечним, особливо для новачків. Перш ніж йти в ліс, варто вивчити, які саме гриби ростуть на Прикарпатті: що з них їстівне, а що – отруйне. Ми підготували для вас список найпопулярніших їстівних грибів, які можна зібрати у місцевому прикарпатському лісі, пише frankivsk.name.
- Білий гриб
Багато прикарпатських грибів корисні та поживні. Не секрет, що королем серед них вважають білий гриб. За ним “полює” багато місцевих грибарів, адже його вважають найсмачнішим із усіх грибів. Варто відзначити, що “Грибний врожай” дуже циклічне явище. Буває, декілька років підряд їх не знайти, а буває, що навіть новачок може набрати цілий кошичок. Це залежить від різних навколишніх факторів, наприклад, від погоди.
На Прикарпатті, білі гриби, або як їх ще називають боровики, ростуть у хвойних та листяних лісах. Бувають ці красені опецькуватими, коли шапочка менша ніж ніжка. А буваю й навпаки, коли “капелюх” дуже крислатий, а ніжка тонка. Зазвичай, найбільший “пік” збору білих грибів припадає на жовтень.
Білі гриби можна готувати як свіжими, так і засушувати. Від цього вони не втрачають свій смак, а білок, який знаходиться у складі, навіть краще засвоюється організмом людини. Прикарпатці також солять та маринують цей вид грибів. Дуже часто неїстівні та отруйні гриби маскуються під білі. Наприклад, так робить гірчак, який дуже схожий на боровик. Відрізнити його можна за чорною сіткою на ніжці.
- Лисичка справжня
Лисичка – ще один дуже популярний та смачний вид грибів. Відрізнити лисички від інших видів легко, адже ті мають характерний жовтий колір. Шапочка гладенька, плоска або увігнута. Ніжки зазвичай короткі. Лисички не виростають великими та ростуть доволі швидко, особливо у вологу погоду. Справжні лисички дуже люблять прикарпатці. Їх часто використовують у популярних стравах, їдять смаженими, або у вигляді гарніру. Втім, важливо навчитися справжні лисички від несправжніх. Несправжня лисичка має специфічний колір м’якоті. Вона може бути блідо-рожевою, або жовто-помаранчевою.
Справжні лисички ростуть у листяних та хвойних лісах, як і білі гриби. Досвідчені прикарпатці знають, що найкраще шукати їх під деревами, адже на галявинах вони майже не ростуть. Лисички також готують свіжими, маринують, засушують та солять. Це поживний вид грибів, але засвоюється важко. У прикарпатській кухні лисички часто поєднують із різними кашами. Смакують вони й з баношем.
- Опеньок
Підопеньки, козирі – так називають популярні гриби на Прикарпатті. Опеньки відрізняються від інших грибів характерним зовнішнім виглядом. Мають плоску шапочку та тонку ніжку. Як і лисички, опеньки бувають справжніми й несправжніми. До несправжніх відносять неїстівні та отруйні гриби, які зовні нагадують справжні. Вони набагато менші, тонші та сірчано-жовтого кольору. М’якоть гірчить. Важливо, навчитися відрізняти їх, адже опеньки бувають різноманітних розмірів та забарвлень.
Збирають справжні опеньки протягом всієї осені. Прикарпатці люблять їх, адже це смачний вид грибів. Його смажать, маринують та сушать. Перед приготуванням, прикарпатці відварюють опеньки, щоб уникнути отруєння. Адже бувають випадки, коли через недостатньо варені гриби та часте їх вживання виникало захворювання.
Досвідчені грибники знають, що опеньки люблять рости на пеньках, поваленій деревині тощо. Збирати їх можна восени, а деякі навіть літом.
- Підберезовик
Підберезовика називають по-різному: підберезник, бабка, козарик, березовик. Він має темну шапку. коричневу, сірувато-коричневу чи з рудовато-оливковим відтінком. Колір шапки різноманітний і може змінюватися. Ніжка не товста, але й не така тонка як в опеньків. На Прикарпатті він не так поширений, як інші види грибів, втім підберезовик належить до найпопулярніших їстівних грибів. Прикарпатці використовують його у стравах у сушеному чи маринованому вигляді. Свіжим, його готують як гарнір до страви.
- Сироїжка
Сироїжки бувають двох видів – лускаті та синьо-зелені. Синьо-зелені сироїжки прикарпатці часто називають голубінками. Вони мають білі пластинки під шапочкою. Шапочка відповідно синьо-зелених кольорів, та схожих відтінків. На Прикарпатті найбільш поширені у листяних лісах, але й поодиноко зустрічаються також у мішаному лісі. Синьо-зелена сироїжка – їстівний гриб, який вживають свіжим, або соленим. Часто, їх маринують.
Луската сироїжка має невелику шапочку, сіро-зеленого кольору. Вона суха та має рубчастий край. Ніжка біла, пластинки на шапочці теж, але потім можуть стати кремовими. Як і попередній вид сироїжок, “лускату” часто використовують у прикарпатській кулінарії. Найсмачніше відварити їх та посмажити. А для того, щоб зберегти гриби на майбутнє, сироїжки засолюють. Найбільше вони поширені саме у серпні-жовтні. Тоді прикарпатці збирають найбільший “урожай”.
- Маслюк
Маслюк – це невеликий гриб, який має голу, клейку шапочку, коричневого, або з жовтим відтінком, кольору. Ніжка має біле кільце, м’якуш білуватий. Старі маслюки відрізняються жовтуватим м’якушем. Гриб має приємний запах. На Прикарпатті зустрічається у соснових та мішаних лісах, як і більшість видів грибів. Його можна назвати раннім грибом, адже збір розпочинається вже у липні та триватиме аж до листопада. Маслюки дуже смачні, однак шкірку із шапочки перед приготуванням знімають. Вона слизька та навіть у готовому вигляді може зашкодити. Прикарпатці сушать, маринують та засолюють маслюків. А також готують свіжими, тоді вони найсмачніші.
Знання про різні види грибів для прикарпатців дуже важливе. В цьому регіоні їх росте дуже багато і важливо навчитися відрізняти їстівні від неїстівних. Часто, навіть під знайомими нам опеньками та лисичками можуть маскуватися отруйні гриби. Тому важливо навчитися використовувати знання на практиці, щоб уникнути отруєнь та сповна насолодитися справжнім смаком грибів.