Людство у своєму розвитку зробило великий крок уперед. Особливо цей прогрес стався в минулому столітті. Та чи всі технічні вигадки корисні? Разом з проривом у промисловій галузі стали більше вирубувати лісів, з винайденням пластику поліпшилась якість побутових речей, але разом з тим мікропластик уже виявляють в крові новонароджених. То що, відмовитись від благ цивілізації? Ні, звичайно, але вдумливо використовувати будь-які речі, наперед передбачати їхні можливості та як їх утилізувати після закінчення терміну їх придатності, пише сайт frankivsk.name. І це потрібно робити всім і одразу на всіх рівнях, привчаючи до культури споживання ще з дитячого садочка.
Шкода від батарейок
Гальванічну батарейку було винайдено наприкінці ХІХ століття вченим-фізиком Алессандро Вольта. Вони мали низьку місткість і могли бути джерелом живлення всього кілька хвилин. Але на той час це було значним проривом. Та чи задумувався вчений Вольта, якої школи завдасть його винахід навколишньому середовищу? За дослідженнями Агентства з охорони навколишнього середовища США, 50% токсичних побутових відходів припадає саме на батарейки.
Здавалось би, скільки тих батарейок використовується в побуті. Але, задумавшись глибше, бачимо, що вони є в дуже багатьох речах: ліхтарики, різноманітні пульти (від телевізора до клімат-контролю), ноутбуки, годинники, смартфони, без яких не уявляємо життя, і ще багато інших речей, які створюють комфорт у наших оселях. І які б якісні ми не придбали батарейки, термін їхньої придатності закінчиться. А далі, як правило, їхній шлях у сміттєве відро і кінцевою зупинкою стане полігон для сміття.
Та це ще не кінець. Оскільки батарейка має металеву оболонку, з часом вона проіржавіє і її вміст вивільниться. А вміст її дуже цікавий: ртуть, свинець, кадмій і нікель та ще 12 інших хімічних елементів. Всі ці елементи потраплять в ґрунт, а вони не розкладаються, але впливають на довкілля. Вченими досліджено: одна пальчикова, як її в народі називають, батарейка забруднює 20 м² ґрунту. І це тільки одна! А на цій території існують 2 дерева, 2 кроти, 1 їжачок, кількасот дощових черв’яків та тисячі дрібніших істот. Якщо біля полігону, куди потрапила батарейка, є водойма, то тут ситуація ще плачевніша: та ж пальчикова батарейка забруднить 400 л води. Для порівняння, середньостатистична людина в середньому споживає 1,5-2 л води щоденно. То цієї кількості води, яка забруднена гальванічним елементом, вистачило б на 9 місяців! Вражає, чи не так?
Що ж в такому разі робити? Продовжувати користуватись надбаннями людства, тільки правильно утилізувати ці небезпечні “помічники”, які вже вийшли з ладу.

Де утилізують батарейки?
В Україні є багато сервісів, які збирають та сортують такого типу відходи. Але переробляють чи утилізують їх у Європі та й там є всього 9 заводів, які сертифіковані та дійсно правильно здійснюють процедуру утилізації. Найближчим від нас таким місцем є завод в Румунії. Потужності заводу вистачає, щоб щорічно переробляти до 50 тонн продукції. Тут батарейки ретельно пересортовуються, відділяються на окремі елементи, а далі відправляють на різні філії для подальшого перероблювання. Деякі елементи отримують друге життя, а інші безпечно утилізовуються.

Де приймають елементи живлення в Івано-Франківську?
Дуже відрадно, що великі компанії розуміють порушену проблему та всіляко долучаються до збору використаних батарейок. Також радує те, що багато шкіл Прикарпаття проводять інформаційні кампанії для поширення матеріалів про шкоду від неправильно утилізованих батарейок з жителями громад та збирають використані елементи живлення.
Наразі, за інформацією міськвиконкому, є кілька офіційно зареєстрованих місць, де збирають використані батарейки:
- виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Грушевського, 21;
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Карпатська, 15;
- Івано-Франківський медичний університет, гуртожиток № 1, № 2, Тролейбусна, 10;
- Прикарпатський університет, Шевченка, 57;
- ПНУ, гуртожиток № 4, Чорновола, 49 А;
- ПНУ, гуртожиток № 5, Сухомлинського, 2;
- Ліцей № 10, Вовчинецька, 196 Б;
- Ліцей № 11, Лепкого, 9;
- Ліцей № 15, Незалежності, 207;
- Ліцей № 23 імені Романа Гурика, Мазепи, 90;
- Ліцей № 25, 24 Серпня, 13;
- Ліцей імені Романа Шухевича, Шухевичів, 35;
- Дитсадок № 10, Миколайчука, 5;
- Дитсадок № 12, Довга, 4;
- Дитсадок № 15, Нова, 19;
- Дитсадок № 17, Вовчинецька, 210;
- Перший поверх ІФТПП, Теодора Цьоклера 9 А;
- Супермаркет «Сільпо», Північний бульвар, 2 А;
- Перший поверх «Панорама Плаза», Північний бульвар, 2 А;
- Перший поверх міськради, Грушевського, 21;
- Медичний університет, Галицька, 2;
- Організація «Пласт», Павлика, 10;
- Супермаркет «Велмарт», Коновальця, 221;
- ТЦ Метро, Вовчинецька, 225 М.
Це неповний список, оскільки є багато місць, де на вході чи на видному місці розміщені коробки для можливості вкинути використану батарейку, а далі вони відправляються в більші центри збору, сортуються, пакуються і відправляються в Румунію.

Людина завжди має вибір
Звичайно, є частина людей, які живуть за принципом: “Після мене хоч потоп”. Але не всі такі егоїсти, є люди, які щиро переймаються долею нащадків, і, зрештою, наш обов’язок передати Землю майбутнім поколінням придатною для життя, а не напівзруйновану пустелю. Тож нумо бути мудрими та розсудливими, щоб ми самим собі та всьому довкіллю довели, що ми таки homo sapiens, а не parasito debiliticus.

