Заклади вищої освіти (ЗВО) є одними з найбільших споживачів енергетичних ресурсів, що робить питання оптимізації енергоспоживання особливо актуальним. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНТУНГ) впровадив систему моніторингу споживання енергетичних ресурсів, що стало важливим кроком у підвищенні енергоефективності та раціональному використанні енергії, пише frankivsk.name.
Підвищення енергоефективності — вимога часу
Наша країна переживає складні часи, спричинені руйнуванням енергетичної інфраструктури, великими втратами енергетичних потужностей та нестачею ресурсів. У таких умовах досягнення високого рівня енергоефективності в кожній організації, будинку та на виробництві стає важливим кроком до зменшення залежності від імпортних енергоресурсів, збереження енергетичних запасів та відновлення країни.
Протягом останніх трьох років багато українських енергетичних об’єктів зазнали серйозних ушкоджень, що призвело до зниження постачання електроенергії та тепла в різних регіонах. Українці вже знайомі з блекаутом і заощаджують всіма способами, і в освітленні, і в опаленні.
Залежність від енергетичних постачальників з-за кордону стала серйозним ризиком, що збільшує вразливість країни через зовнішні чинники. Тому підвищення енергоефективності сприяє зменшенню цієї залежності, оскільки оптимізація енергоспоживання дозволяє частково компенсувати нестачу енергії.
Одночасно необхідно вирішувати питання відновлення зруйнованих енергетичних мереж. Впровадження енергоефективних технологій у житловому та промисловому секторах дозволяє знизити витрати на енергоресурси в довгостроковій перспективі.
Енергоефективність також має велике значення для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, що, у свою чергу, сприяє сталому розвитку навіть в умовах війни.
Контролювати й економити
ІФНТУНГ зробив значний поступ у підвищенні енергоефективності та зменшенні тепловтрат. Одним із важливих кроків у цьому напрямку стало встановлення в одній з будівель університету системи моніторингу споживання енергетичних ресурсів — комплексу інноваційних технічних і програмних засобів, за допомогою яких фахівці оцінюють реальне споживання енергоресурсів у приміщенні.
Особливості системи
Система енергетичного моніторингу використовує smart-пристрої — енергомонітори української компанії smart-MAC. Вони забезпечують реєстрацію споживання електроенергії та аналіз витрат енергоресурсів у реальному часі. Так, енергомонітори D103 smart-MAC використовують для моніторингу електроспоживання з накидними трансформаторами струму, а універсальні — D105 smart-MAC — вимірюють температуру, вологість повітря та концентрацію CO₂ у приміщеннях. Моніторингові пристрої інтегровані в систему Wi-Fi, що забезпечує бездротову передачу даних.
Усі отримані дані в процесі моніторингу доступні для перегляду в режимі реального часу на будь-якому пристрої користувачів (ПК, планшети, смартфони) та зберігаються у хмарному сховищі для подальшого аналізу. Спеціальний вебдодаток забезпечує зручну візуалізацію показників і динаміку змін.
Основні компоненти
Система дозволяє фіксувати реальні показники споживання:
- електричної та теплової енергії;
- холодної та гарячої води.
Окрім цього, у кожному навчальному приміщенні здійснюється контроль основних параметрів мікроклімату:
- температури і вологості повітря;
- концентрації вуглекислого газу.
Це важливий фактор для аналізу ефективності опалення, вентиляції та кондиціонування.
Для оцінки впливу зовнішніх умов на споживання енергії у будівлі встановлено метеорологічний модуль. Його датчики встановлені у спеціальному радіаційному екрані (екран Стівенсона) та розташовані на північній стороні будівлі в затіненій зоні, що забезпечує точність вимірювань. Модуль реєструє такі параметри:
- температуру та вологість зовнішнього повітря;
- напрямок і швидкість вітру;
- атмосферний тиск та його зміни;
- інтенсивність сонячного випромінювання;
- кількість атмосферних опадів.
Ці дані дозволять не лише проводити детальний аналіз умов мікроклімату в приміщеннях, але й оптимізувати використання енергоресурсів відповідно до змін зовнішніх погодних умов.
Моніторинг енергоспоживання як необхідність
В умовах зростання цін на енергоресурси та необхідності дотримання екологічних стандартів подібні інноваційні рішення необхідні всім великим будівлям. Університети, лікарні, бізнес-центри та державні установи споживають значні обсяги електроенергії та тепла, тому впровадження систем моніторингу є важливим кроком для підвищення енергоефективності, зменшення витрат і покращення екологічної стійкості.
Це дозволить:
- Економити ресурси — аналізуючи реальні показники споживання, можна виявити неефективні процеси та оптимізувати використання енергії.
- Зменшити витрати — контроль споживання допомагає значно скоротити фінансові витрати на комунальні послуги.
- Підвищити комфорт — регулювання мікроклімату сприяє створенню сприятливих умов для роботи та навчання.
- Зменшити негативний вплив на екологію — раціональне використання енергоресурсів допомагає скоротити викиди CO₂ і сприяє сталому розвитку.
- Модернізувати інфраструктуру — інтеграція таких систем дозволяє вчасно виявляти проблеми в комунікаціях та покращувати їхню ефективність.
Європейський стандарт в українських реаліях
Варто зазначити, що впровадження систем моніторингу енергоспоживання в закладах вищої освіти чи в інших будівлях — це не лише відповідь на виклики сьогодення, а й важливий крок у напрямку європейської інтеграції.
Україна поступово наближається до стандартів Європейського Союзу у сфері енергоефективності. Згідно з директивами ЄС, ще з 2020 року всі нові будівлі в країнах Євросоюзу повинні відповідати вимогам NZEB (Nearly Zero Energy Buildings) — стандарту майже нульового споживання енергії. Це означає, що такі споруди мають максимально ефективно використовувати тепло та електроенергію, а більша частина необхідних ресурсів повинна надходити з відновлюваних джерел, як-от сонячна чи вітрова енергія. Це дозволяє зменшити витрати на комунальні послуги та робить такі споруди вигідними в експлуатації й дружніми до природи.
У межах виконання Угоди про асоціацію з ЄС Україна також взяла на себе зобов’язання впроваджувати ці стандарти. Це надзвичайно важливо в контексті сучасних викликів: енергетичної кризи, воєнних руйнувань інфраструктури, зростання цін на енергоносії та необхідності зменшення залежності від імпорту. Перехід до будівництва й експлуатації будівель за стандартом NZEB дозволяє скоротити енергоспоживання, зменшити викиди парникових газів та забезпечити стійкий розвиток.
За даними Міністерства розвитку територій та громад, 1 квітня 2025 року в Україні набули чинності норми, що регулюють сертифікацію будівель за стандартом NZEB. Так, для будівель, що мають відповідати стандарту NZEB, встановлено низку вимог. Серед них — високий клас енергоефективності, мінімальне використання енергії з невідновлюваних джерел, обов’язкова частка енергії з відновлюваних джерел (як-от сонячна чи вітрова), а також належна теплоізоляція, герметичність конструкцій та ефективність усіх інженерних систем будівлі.
Саме тому ініціативи, як-от впровадження систем енергомоніторингу в університетських будівлях, мають значно ширший сенс. Вони не тільки допомагають заощаджувати ресурси та кошти, а й роблять внесок у масштабну трансформацію енергетичного сектору країни. Це — приклад того, як навіть на рівні окремого закладу можна робити реальні кроки до сталого майбутнього та зміцнення енергетичної незалежності України.
