Романів Василь живе недалеко від Домбровського кар’єра. Останнім часом чоловік сильно хвилюється, що водосховище може прорвати та затопити його рідний Кропивник. Пан Василь певний, у разі біди, збитків ніхто не відшкодує, люди залишаться без домівок, прісної води, наодинці із хімічною бідою, пише frankivsk.name.
Кар’єр. Світле минуле
У 1826 році було відкрито великі запаси калійної солі на Прикарпатті. Втім, на початку 19 століття ще не придумали як її застосовувати. Вже в другій його половині почали освоювати прикарпатські родовища. В 1953 на відкриття калійного заводу в Калуші прибув сам імператор Франц Йосип перший.
Відкриття калійного заводу ознаменувало і нову еру в сільському господарстві Франківщини. Мінеральні добрива, на основі калійної солі, дозволили підвищити урожайність аграрних культур, їх стійкість до хвороб та транспортабельність. Смак та естетичний вигляд сільськогосподарської продукції покращився, відповідно, зріс й експорт.
Хоч Домбровський кар’єр розвідали на початку 20 століття, розробляти почали лише в 1967 році. Він став сировинною базою для заводу калійних добрив у Калуші. Домбровський кар’єр – перший у світі з видобутку калійної солі відкритим способом. Поклади солей, що залягали на глибину сто метрів, були, практично, біля самої поверхні.
Кар’єр активно розроблявся до 2007 року. Поруч із видобутком калійної солі діяли дренажні системи. Помпові станції працювали та відкачували поверхневі води. Вони берегли кар’єр від заповнення водою. Втім, з причини боргів за електроенергію, у 2008 видобуток припинився.
Вирва кар’єру почала заповнюватись водою, оскільки дренажні системи більше не працювали. Особливо “багатоводними” були 2008-2010 роки через часті та активні опади. Тоді ж річка Сівка прорвала північний борт кар’єру.
Домбровське озеро
Домбровський кар’єр у 2015 мав протяжність 1770 м, а ширину – 260-450 м. Щороку кількість води збільшується на 2 млн кубометрів. Внаслідок цього, рівень води підвищується на 2-4 м. У 2020 вода піднялась лише на метр. Втім, це було пов’язано із розширенням площі озера.
У водах кар’єру за 2015 рік накопичилось 20 млн кубометрів розсолу. Схили утворені солевмісними шарами, а солоність озера росте внаслідок зсувів глинистого та четвертинного гравію.
Кар’єр оточений обвідним каналом, він захищає водоносний горизонт від солоних вод озера. У 2020 вода в обвідному каналі була ще прісною.
Кар’єр досі не є заповненим, тому хімічний склад води постійно змінюється. Втім, його будова вважається унікальною. Він складається з двох шарів: прісної води та розсолу, котрі не змішуються між собою. Верхній, насичений киснем шар, має висоту до 17 м. До повного заповнення озера у 2025 важко сказати чи залишиться верхній шар прісним.
Обсяг розсолів калійних солей невпинно зростає. У південній частині їх рівень становить сто метрів, а в північній – сорок. Є ризик того, що солі можуть потрапити до водоносного горизонту. Це може обернутись великою бідою не лише для регіону. Розсоли є загрозою для екосистеми річки Дністер. Як наслідок, є ймовірність для України та Молдови залишитись без найбільшого джерела прісної води. Тому з регіональної, небезпека набуває характеру міжнародної. У 2021 рівень розсолів в кар’єрі становив вже 288 метрів.
Андрій Пліхтяк – начальник екологічного департаменту Франківської ОДА, стверджує, що Домбровський кар’єр небезпечний саме через розчинення у водах калійних солей. Мінералізація води у верхньому шарі становить 10 мг на літр, а на дні – 400 міліграмів. Є велика загроза, що розсоли можуть засолювати прісну підземну воду.
Науковець Садовий Юрій певний, що потрібно бити на сполох. Ситуація на дні кар’єру є загрозливою. Вчений згідний з версією, що розсоли можуть забруднити Сівку, котра впадає в Дністер, а з нього вже забруднені води потраплять в інші країни. Пан Юрій впевнений, що рекультивувати перше хвостосховище не має сенсу. Одного разу такі роботи вже проводились, а з кар’єру й далі продовжують виноситись солі.
За словами науковця, такі процеси закономірні. Солі мають високу розчинність, завдяки українському клімату та частим опадам. Поки сіль є в кар’єрі, вона буде продовжувати вимиватись. Єдиним виходом пан Юрій вважає перероблювання вмісту хвостосховища.
Домбровський кар’єр є власністю ТОВ “Оріана-ЕКО”. Підприємство зі своїми статутними фондами повинні були вже давно почати його розробку. Втім, цього й досі не зробили.
Перспективи до 2025
У 2019 Калуш відвідав Денис Шмигаль, котрий тоді був головою Івано-франківської ОДА. Він висловлював стурбованість хімічним складом води. Якби не небезпечні мікроелементи, вона була б наче морська. Шмигаль наголошував, що через 15 років, у разі бездіяльності, можна буде забути про прісну воду в криницях. Розв’язання проблеми потребує значних грошових вкладень. Домбровський кар’єр – тиха катастрофа та червона екологічна кнопка.
У 2021 у Калуші почала працювати Міжвідомча комісія Міністерства захисту довкілля. Держбюджет за 2021 на покращення довкілля становив 65 мільйонів гривень. Щоб моніторити стан Домбровського кар’єру сподівались на виділення 2,3 мільйона.
Місцевий депутат Волошин С. переконаний, що без участі держави, таку глобальну проблему не вирішити. Він брав участь у трьох засіданнях екологічного комітету ВРУ з різними фахівцями щодо ситуації з кар’єром. Всі сходились на думці, що потрібно залучити чимало державних коштів.
На жаль, фінансування обласної ради замало. Проблема полягає і в тому, що фахівці не можуть дійти спільної думки. Одні вважають, що доцільно буде викачати розсоли до закинутих шахтних виробітків, а інші пропонують переробляти розсоли та виготовляти з них міндобрива.
Фахівці з Ізраїля говорили про “завісу” під землею, аби зупинити потрапляння вод зі Сівки до кар’єру. Таким чином стабілізувався б його рівень. Втім, це також великі грошові вкладення.
Позитивний погляд
“Урядовий кур’єр” у 2013 мав значно позитивніший погляд на питання Домбровського кар’єру. Про екологічну катастрофу не йшлось. Анатолій Маркович, вчений, був впевнений що ситуація вирішиться подібно до сірчаного кар’єру в Яворові на Львівщині. На його місці утворилось прісне озеро з великою кількістю риби. Крім того, озеро приваблює туристів на бази відпочинку.
За версією пана Анатолія, борти кар’єру в Калуші самообваляться. Глиняні нерозчинні породи будуть покривати солевмісні під водою. Ропа осяде на стометровій глибині, а верхній 17-тиметровий шар так і залишиться прісним.
Розв’язання проблеми бачить у відновленні калійного виробництва. Заповнений водою Домбровський кар’єр не дорівнює втраті сировинної бази. Сучасні промислові технології дозволяють переробляти розсоли та добувати калійні солі.
У 2010 в Калуш приїжджала експертна група ООН. Спеціалісти вивчали ситуацію з Домбровським кар’єром. Ще тоді вчені дійшли висновку, що розв’язати екологічну проблему можна через відновлення виробничих процесів.
Державна та закордонна експертна оцінка дозволяє розробити стратегію подолання екологічної катастрофи. При тому можна буде забезпечити тисячі робочих місць, відновити розробку родовища та перероблювання калійних солей. Це чудова нагода зменшити імпорт, на який витрачаються мільйони доларів.
Втім, вже довший час ситуація так і залишається невирішеною, а до 2025 року залишилось зовсім мало часу.
