“Ми відповідальні за тих, кого приручили”, – писав Антуан де Сент-Екзюпері. Так, переважно ця істина спрацьовує. Ми дбаємо про своїх улюбленців, балуємо, піклуємося про них. Але що робити з обділеними долею собачками та котиками? Вони ж свою долю не обирали. Ігнорувати проблему не вийде. Та і вінець Божого творіння не може залишатися черствим. Тому знаходяться небайдужі люди, які піклуються про знедолених чотирилапих.
На щастя, в Івано-Франківську таких любителів друзів наших менших є доволі багато. Нижче на frankivsk.name пропонуємо добірку найвідоміших притулків для тварин Прикарпаття, що організовані чуйними франківцями.
“Дім Сірка”: історія доброти та боротьби
«Дім Сірка» — це не просто притулок. Це історія людяності, витримки та віри в те, що навіть покинута тварина має право на другий шанс. Організація виникла у 2010 році як ініціатива небайдужих волонтерів, які не змогли закрити очі на наростальну кількість безпритульних собак і котів в Івано-Франківську. Притулок став одним з перших такого роду закладів, що масштабно почали розглядати допомогу знедоленим пухнастикам. На кошти волонтерів та небайдужих містян вдалося зібрати кошти та збудувати базу для притулку у Хриплині, що біля Франківська.
Статистика та масштаби
- На постійному утриманні: понад 400 собак та 60 котів (і це лише у притулку в Хриплині. Заклад вже має кілька філій).
- За понад 10 років існування притулок допоміг прилаштувати понад 6000 тварин у нові домівки.
- Проведено тисячі стерилізацій, щеплень та лікувань.
- “Дім Сірка” співпрацює з організаціями з Австрії, Німеччини, Польщі. Завдяки цьому чимало українських тварин знайшли нові домівки за кордоном.
Факти про заклад
- Засновницею та незмінним серцем “Дому Сірка” є Вікторія Когут, яка розпочала з кількох врятованих тварин і згодом перетворила це на справу свого життя.
- Під час війни притулок активно вивозив тварин із гарячих точок Донеччини, Харківщини та навіть з Маріуполя.
- Одна з собак, врятованих притулком, усиновлена українським дипломатом та живе в посольстві України у Європі.
- Організація стала справжньою “початковою школою” для сотень волонтерів, які згодом відкрили власні ініціативи або стали активістами у сфері захисту тварин.
Що роблять сьогодні?
- Утримують притулок у с. Хриплин біля Франківська.
- Проводять акції з вакцинації, стерилізації та освітні заходи у школах.
- Активно ведуть соцмережі, де регулярно публікують історії тварин, новини з притулку та збір коштів.
- Проводять виїзні виставки тварин, де кожен охочий може познайомитись із чотирилапими та забрати нового друга.
Потреби та виклики
Як і більшість волонтерських проєктів, “Дім Сірка” щодня стикається з викликами. Серед найрозповсюдженіших проблем: нестача корму, медикаментів, рук для прибирання та догляду. Але попри це команда працює без вихідних та канікул, бо для них кожна тварина — не просто хвіст, а цілий світ.
Якщо ви шукаєте місце, де доброта і справжня самовідданість виливаються у кожен гавкіт і муркотіння — “Дім Сірка” саме те місце. Підтримати їх можна будь-яким способом. Від лайку в соцмережах до пакета корму чи невеликого донату.
“Рудий Пес”: коли село стає островом порятунку
На перший погляд – звичайне прикарпатське село, тихе й непримітне. Але в самому серці Старого Лисця працює місце, де щодня знову і знову розквітає любов до братів наших менших. Притулок “Рудий Пес” – це не розрекламована організація з великим бюджетом, а ініціатива простих людей, які не в силі проходити повз чужий біль.
Як усе починалося?
Історія почалася ще у 2016 році з… одного пораненого цуцика. Його підібрала місцева волонтерка Галина, яка не змогла повернутися до звичного життя. Спочатку — один пес, потім — десяток, а згодом — повноцінний простір на понад 100 тварин. “Рудий Пес” став домівкою не тільки для собак, а й для котів, кроликів, іноді навіть птахів.
Чим живе притулок сьогодні?
- У притулку проживає понад 80 собак і близько 40 котів.
- Усі тварини стерилізовані, щеплені, оброблені від паразитів.
- Є окрема зона для тварин з інвалідністю (трилапі, сліпі, старенькі).
- Постійно ведеться пошук нових господарів. Переважно у Франківську та Львові.
- Притулок не фінансується з бюджету, існує завдяки волонтерам, небайдужим людям та дрібним пожертвам.
Сильні сторони
Як і в більшості подібних закладів люди, які працюють тут, є справжніми героями. Скільки треба мати людської теплоти та любові до хвостатих друзів, щоб в дощ, холод чи спеку чистити, рятувати та годувати безпритульних тваринок. У притулку панує домашня атмосфера. Вихованці не закриті в клітках, а вільно гуляють територією. Це не байдужість волонтерів, а такий спосіб утримування.
Тваринки соціалізовані та звиклі до людей. Вони не проявляють агресії. “Рудий пес” відкритий до спілкування. Сюди можна просто зайти та погладити вихованця. Але від допомоги тут ніколи не відмовляться. Можна допомогти з прибиранням чи годуванням. Можна також зробити невелику пожертву чи купити пакет харчів. Окрім відчуття милосердя, такий жест доброї волі допоможе зарядитися позитивом від переповнених любов’ю до людей братів наших менших.
Чим особливий “Рудий Пес”?
Це, радше, не притулок, а велика сільська родина. Тут нема охоронців, службових авто чи PR-менеджерів. Лише звичайні руки, серця й турбота. Кожна історія — це історія порятунку покинутих на трасі, викинутих після дачного сезону, обстріляних чи зламаних. І кожен, хто сюди потрапив, отримує реальний шанс знайти повноцінний прихисток, а часто навіть нову домівку та господарів.
“Рудий Пес” — доказ того, що рятувати можна і без мільйонів, якщо є співчуття. Тут у кожного собаки та кішки є ім’я та власна історія порятунку. І якщо вам здається, що змінити наш цинічний світ уже ніяк не можливо — спробуйте змінити хоча б доля для одного хвостика.
Калуський притулок для тварин: коли місто не відвертається
У містах усе в рази швидше, голосніше, жорсткіше. І часто найменші наші брати, яких люди покинули, залишаються сам на сам із холодом, голодом і байдужістю. Але місто Калуш зуміло показати приклад. Тут працює міський притулок для тварин. Ініціатива, яка виросла з болю, але дає надію.
З чого все почалося?
У 2015 році ситуація з безпритульними тваринами в Калуші досягла критичної точки. Але замість того, щоб відвернутися з думкою: “Мене це не стосується”, активісти згуртувалися довкола проблеми безпритульності. Група волонтерів, об’єднаних любов’ю до тварин, почала рятувати собак просто зі смітників, вокзалів, трас. Згодом громада підтримала створення офіційного притулку. У 2017 році він почав працювати як повноцінна структура.
Сьогодення притулку
- Близько 150 тварин на постійному утриманні (переважно собаки, але є і коти).
- Всі стерилізовані, вакциновані, мають ветеринарну документацію.
- Є реабілітаційна зона для травмованих тварин.
- Постійно ведеться прилаштування в сім’ї, зокрема й за кордон.
- Притулок отримує часткову підтримку від міста, але значна частина витрат лежить на волонтерських плечах.
Чим особливий?
Притулок має постійний персонал, ветеринара і волонтерів, які чергують щодня. Любителі тваринок організовують освітні заходи для дітей, аби змалку формувати емпатію до тварин. Заклад має налагоджену комунікацію з поліцією та громадськими структурами. Це потрібно для швидкої взаємодії реакції на жорстокість щодо тварин. На жаль, це не поодинокі випадки.
Що варто знати про притулок
Знаходиться заклад на околиці Калуша. До нього є зручний доїзд. Вся територія є відкритою. Кожен може відвідати притулок. Тут раді будь-якій допомозі: корм, медикаменти, покривала, фінансові внески. Волонтери активно ведуть соцмережі. Звітують про витрати та подальшу долю усиновлених тварин. Калуський осередок має налагоджену співпрацю з польськими активістами. Завдяки такому тандему десятки вихованців центру знайшли дім за кордоном.
Калуський притулок — це приклад того, як громада може змінити реальність. Не чекати змін згори, а взяти відповідальність на себе. І кожен, хто сюди приходить, чи то як волонтер, чи як майбутній господар, автоматично стає частиною цієї доброї історії.
Коломийський притулок для безпритульних собак: на межі виживання, але з відкритим серцем
У місті Коломия притулок для знедолених собак — це не просто місце тимчасового перебування тварин. Це останній шанс на життя для сотень чотирилапих, яких викинули, покинули або які народились просто не там і не тоді.
Реальність притулку
Розташований на околиці міста, притулок має обмежені ресурси, стару інфраструктуру й хронічну нестачу рук. Умови далекі від ідеальних. Вольєри потребують ремонту, опалення в холодну пору — мінімальне, харчування тварин здебільшого залежить від волонтерів і небайдужих містян. Але тут головне у цій справі — людяність. Працівники та волонтери не просто дають притулок, вони щодня борються за життя своїх підопічних.
Статистика і масштаби
- Понад 200 собак перебувають тут постійно.
- Щороку прилаштовують близько 100–150 тварин.
- Притулок приймає не лише собак із Коломиї, а й із навколишніх сіл, де ситуація ще складніша.
Відгуки та думки жителів міста
Мешканці Коломиї часто діляться протилежними емоціями. Одні дякують волонтерам за самовідданість. Інші критикують міську владу за брак уваги до цієї проблеми. Але всі погоджуються з одним: без цього притулку було б набагато гірше.
Сильні сторони притулку
- Висока відданість персоналу.
- Активна участь волонтерів.
- Спроби проводити стерилізаційні програми.
- Часті інформаційні кампанії для залучення допомоги.
Проблеми закладу
Їх тут не бракує. Серед найнагальніших — недостатнє фінансування з бюджету та хронічний дефіцит медикаментів і корму. Завдає чималих клопотів і відсутність ветеринарного обладнання. Цей притулок не про комфорт. Він про виживання, відповідальність і надію, яку дарують люди тваринам, що не мають голосу. Вони не просять багато. Лише підтримки та визнання того, що вони щодня роблять роботу, яка варта поваги.
Притулок “Лісовий”: тиша, дерева й сотні тварин, які чекають на людину
Серед густих прикарпатських лісів, у тиші, що лише зрідка порушується гавкотом, розташований притулок “Лісовий”. Назва говорить сама за себе. Притулок побудований буквально в лісі, за межами людської метушні, там, де природа ще має шанс на спокій. І саме тут тварини, які пройшли крізь людську байдужість, знаходять прихисток.
Що варто знати
“Лісовий” — це приватна ініціатива кількох активістів, яка з роками переросла у повноцінний притулок. Невеликий, але щирий осередок турботи про безпритульних тварин, розташований у селі Росільна, Івано-Франківської області. Його заснувала Ірина Якимів, колишня вчителька історії, яка понад 20 років присвятила порятунку, лікуванню та прилаштуванню тварин. Починалося все з кількох вольєрів і сараю, тепер — це комплекс із десятків вольєрів, карантинною зоною та приміщенням для ветеринарної допомоги.
Постійно тут проживає близько 180 собак і котів. Більшість з яких потрапили у “Лісовий” після жорстокого поводження або тривалого перебування на вулиці.
Особливості притулку
- Природне середовище. Ліс — не лише красива декорація. Це свіже повітря, тиша, відсутність міського стресу, що позитивно впливає на психологічний стан тварин.
- Соціалізація. Завдяки відкритому середовищу і великій території, собаки мають змогу гуляти й взаємодіяти одне з одним. Це допомагає швидше адаптувати їх до майбутніх родин.
- Партнерство. Притулок активно співпрацює з волонтерами, ветеринарами, зоозахисними фондами як в Україні, так і за кордоном. Деякі тварини навіть були прилаштовані в родини у Польщі, Німеччині, Нідерландах.
За 2024 рік притулок прилаштував близько 90 тварин. Волонтери змогли вилікувати та прооперувати понад 50 тваринок. Як і більшість притулків заклад існує внаслідок ентузіазму волонтерів та небайдужих людей.
Притулок “Добре Серце”: коли любов рятує
Можливо, це прозвучить занадто просто, але у притулку з назвою “Добре Серце” справді все тримається саме на цьому — на людському серці. Без грантів, без державної підтримки, без гучних акцій. Лише кілька десятків тварин і жінка, яка кожного ранку прокидається не заради себе, а заради них.
Притулок розташований у селі поблизу Івано-Франківська (точна локація зазвичай не афішується, щоби не провокувати безвідповідальних “підкидачів”). Його створила пані Марія. Вона колишня бібліотекарка, яка одного дня просто не змогла пройти повз побиту собаку. З того все й почалося.
Що відрізняє “Добре Серце”?
Маленький, але родинний формат. Тут не сотні тварин, їх приблизно 30–40 собак та котів, кожен із яких знає свою “господиню”.
Домашні умови. Усі тварини мають імена, теплі будиночки, щоденне харчування та постійний догляд.
Мінімум системності — максимум турботи. Це не організація у звичному розумінні. Це скоріше теплий двір, куди постійно звозять нових постраждалих. І звідки час від часу їх таки забирають у нові родини.
“Щасливий Хвіст”: місце, де тварини знову вчаться довіряти
Між рядами старих вольєрів, де лапи стукають по дощаній підлозі, а погляди тварин насторожені й водночас сповнені надії, народжується другий шанс. Притулок “Щасливий Хвіст” — це не ідеальне місце з просторими вольєрами та доглянутою територією для прогулянок. Це робочий простір для добрих людей, які щодня латають наслідки людської байдужості.
Де знаходиться?
Притулок розташований неподалік Івано-Франківська, у межах приміської громади. Починався він з ініціативи кількох волонтерів, які ще у 2018 році на власному подвір’ї почали збирати поранених, викинутих, збитих автівками собак. Зараз це вже офіційно зареєстрована громадська організація, яка займається не лише утриманням тварин, а й просвітницькою роботою.
Що робить “Щасливий Хвіст” особливим?
Працівники притулку розробили власну програму стерилізації. Притулок активно проводить безплатні стерилізації тварин для приватних осіб у співпраці з ветклініками міста. Вони також активно співпрацюють з громадами, залучають місцевих підприємців до проєкту, проводять просвітницьку роботу з молоддю. Волонтери “Щасливого Хвоста” працюють інколи більше, ніж можуть. Тут бувають моменти, коли у кількох вольєрах мешкають 80+ собак. Це понад норми, але вони не можуть залишити тварин на вулиці.
Зооготелі: місце тимчасової перетримки домашніх вихованців
Бувають моменти, коли стаються форс-мажорні ситуації. Тоді швидко потрібно прилаштувати на деякий час домашніх улюбленців. Не завжди в цьому можуть допомогти сусіди чи друзі. На такий випадок у Франківську є кілька закладів, які пропонують послуги перетримки тваринок.
Cat City
Заклад пропонує послуги перетримки для котів. Ваш котик буде перебувати у комфорті під професійним ветеринарним наглядом. Заклад також реалізує зоотовари. Знаходиться зооготель у Крихівцях.
“Пані Коцька”
Надає послуги з перетримки пухнастиків у комфортних умовах. За номери слугують окремі кімнатки та спеціальні зручні бокси за склом.
Dog Care
Собачок теж можна залишити на деякий час у спеціалізованому готелі “Dog Care”. Обіцяють належний догляд, збалансоване харчування та ветеринарну опіку за потреби.
Центр дозвілля для собак “Чемпіон”
У цьому центрі не тільки допоможуть з утриманням чотирилапих друзів, а й нададуть консультацію професійного кінолога, проведуть тренування та запропонують товари для собак.
