Івано-Франківськ — місто зі своїм характером, атмосферою, історією та щирою душею. Проте серед архітектурної спадщини та міського шуму особливе місце займають парки й сквери. Своєрідні оази спокою, де кожен може знайти хвилину для себе. Зелені зони цього міста — не просто місця для прогулянок, а простори натхнення, пам’яті й живого зв’язку з природою.
Подаємо добірку найцікавіших та найзатишніших куточків міської зелені на frankivsk.name.
Міський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка
У самому серці міського гамору, серед багатоповерхівок і метушні, розкинувся зелений острів спокою. Ним є Міський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Це не просто територія з деревами та лавками. Це місце, де живе пам’ять, народжуються спогади, де кожен камінчик і стежка ніби знають більше, ніж здається на перший погляд.
Відкритий ще в середині XX століття, парк одразу став улюбленим місцем прогулянок, перших побачень, дитячого сміху та неквапливих бесід під тінню каштанів. Названий на честь Кобзаря, він зберігає в собі щось від його поезії — простоту, гідність, силу й любов до рідного краю.
Це місце для ранкових пробіжок, прогулянок мам з колясками, людей на заслуженому відпочинку, які полюбляють сидіти на лавочках, спілкуючись про проблеми насущні, та невгамовних школярів.
Алея каштанів веде до фонтану. Невеличкого, але чарівного, особливо влітку. Тут завжди чути плюскіт води та щиру дитячу радість. Поблизу є сучасний майданчик для малечі. У вихідні тут гамірно, кольорово і тепло не від сонця, а від людської присутності.
У парку часто проходять культурні події: від виступів місцевих музикантів до літературних читань. І все це на відкритому повітрі, між липами й акаціями. Тут нерідко можна побачити студентів із гітарами або художників із мольбертами, що ловлять тіні в кронах дерев. Можна одразу і придбати картину, що сподобалася.
Особливе місце серед зеленої оази займає пам’ятник Тарасові Шевченку. Скромний, але глибокий, він стоїть наче мовчазний спостерігач за всім, що відбувається. Люди зупиняються, клацають фото або просто віддають шану.
Міський парк імені Шевченка — це не елітна територія, не дизайнерський ландшафт, а справжній простір для кожного. Тут мирно співіснують молодь і літні люди, роверисти й ті, хто з палицями для скандинавської ходьби. Тут ще залишились лавки, що скриплять, і тополі, які пам’ятають радянські часи. Але разом із тим тут відчувається подих сучасності. Без гламурного блиску, зате з душею. Сюди приходять не за ефектними кадрами для соцмереж, а щоб подихати на повні груди, втекти від урбаністичного гамору, поговорити з другом, погуляти з дітьми, просто побути наодинці з собою.
Парк воїнів-інтернаціоналістів (Національної Гвардії)
Менш відомий, але надзвичайно душевний парк. Він розташований у самому серці Івано-Франківська. Це зелений простір пам’яті та відпочинку. Місце, де переплітаються історія, пам’ять та сучасне життя. Цей острівець, що виник на місці колишнього Піонерського парку, став не лише осередком відпочинку, а й важливим символом вшанування героїв, які брали участь у військових конфліктах за межами України.
Історія парку бере початок ще з радянських часів. Зі здобуттям Україною незалежності та переосмисленням історичних подій, парк отримав нову назву — Парк воїнів-інтернаціоналістів, вшановуючи пам’ять українських військовослужбовців, які загинули в Афганістані та інших конфліктах. У 2009 році тут було встановлено пам’ятник воїнам-афганцям, створений скульптором Вільшуком, який став центральним елементом парку.
Сьогодні парк площею 3,9 га є улюбленим місцем для прогулянок, відпочинку та проведення культурних заходів. Тут облаштовані пішохідні доріжки, зелені насадження, дитячі майданчики та зони для активного відпочинку. У 2016 році було розпочато реконструкцію, яка включала обрізку дерев, оновлення інфраструктури та доброустрій території. У 2025 році в рамках грантового проєкту “Міські парки мають значення” планується провести інвентаризацію та обрізку дерев, а також облаштувати багатофункціональні зони відпочинку.
Окрім меморіального значення, парк виконує важливу культурну та духовну функцію. Тут розташована невелика каплиця, яка стала місцем для молитви та спогадів про загиблих. Парк також є місцем проведення урочистих заходів, присвячених Дню захисника України та іншим пам’ятним датам, що сприяє збереженню історичної пам’яті та патріотичного виховання молоді.
Попри проведені роботи з доброго ладу, парк стикається з низкою викликів. Зокрема, мешканці міста висловлюють занепокоєння щодо облаштування церковної крамниці в каплиці парку, що викликало жваву дискусію в соціальних мережах. Також існує потреба в подальшому оновленні інфраструктури та забезпеченні належного догляду за зеленими насадженнями. Клопоту завдають і галки, які хоч і є символом Прикарпаття, зате своїм лементом заважають відпочивальникам.
Та попри все парк воїнів-інтернаціоналістів є важливою частиною міського ландшафту Івано-Франківська. Він слугує місцем для відпочинку, спілкування та проведення культурних заходів, сприяючи формуванню громадського простору, де мешканці можуть відчути зв’язок з історією та природою.
Парк ім. Героїв Небесної Сотні (раніше парк ім. Міцкевича)
У 1870-х роках, за часів бургомістра Ігнація Камінського, в Станиславові було вирішено облаштувати нову площу на місці колишнього базару. Це рішення стало початком перетворення території на громадський простір для відпочинку та культурних заходів. Площа отримала назву на честь польського поета Адама Міцкевича.
Майданчик швидко став улюбленим місцем для прогулянок містян. Зелені насадження, лавочки та клумби створювали затишну атмосферу для відпочинку. У 1898 році, до 100-річчя від дня народження Адама Міцкевича, на площі було встановлено пам’ятник поету, створений скульптором Тадеушем Блотницьким. До речі, цей пам’ятник став однією з перших міських скульптур у Станиславові та зберігся до наших днів.
Після трагічних подій Революції Гідності 2013–2014 років, у 2015 році площу було перейменовано на честь Героїв Небесної Сотні. Це рішення стало символом вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу та гідність України. Парк став локацією для проведення меморіальних заходів, акцій та вшанування пам’яті загиблих. Майданчик залишається важливим громадським простором в Івано-Франківську і в сучасності. Збережено історичні елементи, такі як пам’ятник Адаму Міцкевичу, водночас парк оновлюється та пристосовується до сучасних потреб містян. Тут також проводяться культурні заходи, виставки, ярмарки та інші події, що сприяють розвитку громадського життя міста.
Парк імені Героїв Небесної Сотні — це приклад того, як громадський простір може поєднувати історичну спадщину та сучасні потреби громади. Він є свідченням того, що пам’ять про героїв живе в серцях людей і вулицях міста. Історичний сквер у самому центрі. Невеликий за площею, проте глибокий за змістом. Сьогодні це місце вшанування сучасних героїв та простір громадянської пам’яті.
Парк “Молодіжний”
Це один із наймолодших, але водночас найдинамічніших і найулюбленіших куточків відпочинку в Івано-Франківську. Розташований у південно-східній частині міста, він став справжнім оазисом для мешканців та гостей, пропонуючи простір для прогулянок, спорту, розваг та просто тихого споглядання природи.
Хоча “Молодіжний” і не може похвалитися багатовіковою історією, як вищеперелічені локації, проте його розвиток є яскравим прикладом того, як сучасні урбаністичні рішення можуть гармонійно поєднуватися з екологічними ініціативами. Парк активно розвивається, постійно оновлюючись та доповнюючись новими елементами, що робить його привабливим для різних вікових категорій.
Що робить “Молодіжний” особливим?
- Сучасна інфраструктура. На відміну від старих парків, “Молодіжний” одразу проєктувався з урахуванням сучасних потреб. Тут є доглянуті доріжки для прогулянок та бігу, що особливо цінують любителі спорту. Влітку вони стають ідеальним місцем для ранкових пробіжок, а взимку – для неспішних прогулянок.
- Дитячі та спортивні майданчики. Парк є ідеальним місцем для сімейного відпочинку. Численні сучасні дитячі майданчики з безпечним покриттям та різноманітними гойдалками й гірками приваблюють найменших відвідувачів. Для підлітків та дорослих облаштовані спортивні зони з тренажерами та майданчиками для ігрових видів спорту, що сприяє активному способу життя.
- Велодоріжки. Важливим елементом парку є розвинена мережа велосипедних доріжок, яка інтегрована в загальну міську велоінфраструктуру. Це робить “Молодіжний” магнітом для велосипедистів, які можуть комфортно насолоджуватися катанням у зеленій зоні.
- Зелені насадження. Попри свою “юність”, парк має значну кількість дерев та кущів, які створюють тінь у спекотні дні та очищають повітря. Регулярно проводяться роботи з озеленення, додаючи нові види рослин і роблячи ландшафт більш різноманітним.
- Зони відпочинку. Уздовж доріжок та на галявинах розміщені численні лавочки, де можна відпочити, почитати книгу або просто насолодитися тишею та співом птахів. Деякі зони обладнані столами для пікніків, що робить парк ідеальним місцем для зустрічей з друзями та родинами.
Парк також часто стає ареною для проведення різноманітних міських заходів. Це можуть бути спортивні змагання, благодійні забіги, культурні фестивалі просто неба або дитячі свята. Завдяки своєму простору та зручному розташуванню, він ідеально підходить для організації подій, що збирають сотні людей. Простір живе, розвивається разом з містом, відображаючи його динамічний ритм та прагнення до комфортного й екологічного середовища.
Сквер Миру
На перетині вулиць Січових Стрільців і Мельника ховається Сквер Миру. Це доволі затишний зелений фрагмент Івано-Франківська. Його не обирають туристи, але добре знають містяни. У ньому немає гамору, як в інших, названих нами парках. Це спокійний куточок для короткої зупинки — випити кави, перечекати дощ, перевести подих.
Закладений ще за радянських часів, сквер нині виглядає скромно, проте не забуто. Низькі дерева створюють тінь, лавки, які не міняли ще з моменту відкриття скверу, слугують притулком для пенсіонерів, студентів, перехожих із супермаркетівськими торбами. Тут завжди хтось є, але ніколи не гамірно.
Хоча назва збереглася ще з радянського періоду, вона дуже пасує цій локації. Сквер ніби навмисно не модернізують до блиску, залишаючи йому автентичність. У квітниках росте не лише самшит і туї. Іноді цвіте й м’ята, соняшники, чорнобривці, які висаджують мешканці сусідніх будинків. Це простір без глянцю, але з душею. Поруч розташована поліклініка, магазини, кав’ярня, зупинка транспорту. Тобто це не парк вихідного дня, а місце між справами для короткого перепочинку. Тут, між розмовами літніх людей і шелестом листя, місто ніби видихає. У цьому і цінність скверу. Він нічого не вимагає, просто є.
Парк біля озера (Набережна)
Парк біля міського озера, або як його ще називають — “Набережна”, є одним із наймальовничіших та найулюбленіших місць відпочинку в Івано-Франківську. Якщо попередній сквер для спокійного філософствування, то ця локація його антипод. Тут завжди рух і буяння життя. Розташований на березі великого міського озера, він пропонує унікальне поєднання природної краси та міської інфраструктури, створюючи ідеальні умови для прогулянок, спорту та освідчення в коханні.
Хоча Набережна вважається продовженням Міського парку, вона у жителів асоціюється як окрема локація. Завдяки своєму розташуванню, він став справжнім магнітом для франківців та гостей міста, особливо у теплу пору року.
Особливості та переваги Парку біля озера
- Мальовничі краєвиди. Головна принада парку — це, безумовно, міське озеро. Водойма, оточена зеленню, створює неймовірно спокійну атмосферу. З набережної відкриваються чудові краєвиди, особливо на заході сонця, коли небо забарвлюється у неймовірні кольори, відбиваючись у воді.
- Рекреаційні зони. Набережна облаштована широкими пішохідними доріжками, ідеальними для прогулянок, бігу чи катанню на роликах та велосипедах. Тут можна зустріти як молодих людей, так і сім’ї з дітьми та літніх мешканців, які насолоджуються свіжим повітрям та краєвидами.
- Відпочинок на воді. Озеро пропонує можливості для активного відпочинку. У теплі місяці тут працює човнова станція, де можна орендувати катамаран або човен і покататися по воді. Це чудовий спосіб розважитися та поглянути на парк з іншого ракурсу.
- Риболовля. Для любителів риболовлі озеро також є привабливим місцем. Хоча це і не професійне риболовне угіддя, тут можна провести час з вудкою, насолоджуючись тишею та спокоєм.
- Кафе та зони харчування. Уздовж набережної та в прилеглих до парку зонах розташовані кафе та точки з вуличною їжею, де можна перекусити, випити кави чи прохолодні напої, спостерігаючи за життям парку.
- Зручне розташування. Легкий доступ до парку з різних частин міста робить його дуже популярним.
Сквер поруч із драмтеатром
Сквер поруч із Драматичним театром імені Івана Франка, відомий як Меморіальний сквер, є одним із найбільш знакових і водночас чутливих місць у місті. Його історія сповнена драматичних подій. Це не просто місце для прогулянок, а й пам’ятник історії. Річ у тім, що в Станиславові тут розміщувався некрополь. Його історія сягає XVIII століття. Тут були поховані тисячі мешканців міста, серед яких багато видатних особистостей, польські та австрійські військові, а також, що особливо важливо, українські січові стрільці. За радянських часів цей цвинтар був варварськи зруйнований, а на його місці облаштували парк.
Після здобуття Україною незалежності він був реконструйований. Тут встановили пам’ятні знаки та відбудували капличку Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Сквер став місцем вшанування пам’яті загиблих борців за волю України, зокрема воїнів Української Галицької Армії та ОУН-УПА. Трагічні події Революції Гідності та російсько-української війни додали Меморіальному скверу ще більшого значення. Тут знайшли свій останній спочинок герої Небесної Сотні, зокрема юний франківець Роман Гурик, а також захисники України, які загинули на Сході. Це робить сквер не просто зеленим куточком, а місцем живої пам’яті, що постійно нагадує про ціну свободи.
На завершення
Парки Івано-Франківська — не лише природні острівці серед бетону, а живі простори, де перетинаються покоління, народжуються ідеї, розвиваються традиції. Вони мовчазні свідки щоденного життя містян: побачень, розмов, дитячого сміху, самотніх роздумів. І саме в таких деталях твориться обличчя міста — справжнього, щирого, такого, що дихає зеленню.
