Зі січня 2022 почав діяти закон, що забороняє використовувати пластикові пакети та розповсюджувати їх. Під обмеження потрапили надтонкі, тонкі та оксо-розкладні пакети з пластику. Натомість слід використовувати біорозкладні. Вартість цупкіших пакетів зросла і це виправдано, бо стимулює покупців ними не користуватись, пише frankivsk.name.
12 хвилин
Коли закон вступив у дію, не помітити відсутність пакетиків у закладах торгівлі було неможливо. До того ж держава передбачила штрафи за платне чи безплатне розповсюдження пластикових пакетів від 8500 до 17 тис. грн. У разі повторного порушення – 17000-34000 грн.
У Франківську набуває популярності екологічний рух “SortSmart”. Його голова Марія Федорчук певна, що закон вступив у дію завдяки спільній роботі громади, політиків, науковців та тривалої суспільної роботи. Це гарна можливість скоротити потрапляння великої кількості пластику у довкілля, ще на етапі його розповсюдження.
Хоч “сортсмартівців” у Франківську лише близько 2%, – це вже хороший приклад для наслідування тим, хто бажає змінити підхід до використання пластику.
Пані Марія має наукові підтвердження тому, що пластикові пакети – малі вбивці довкілля. Дослідження показали, що, аби дійти від торговельної точки додому та з комфортом донести продукти, споживачу потрібно 12 хвилин. Тобто, один пакетик живе дванадцять хвилин. В той час, коли на боротьбу з наслідками такого нетривалого використання ідуть покоління.
Грошова відповідальність за розповсюдження пластику для бізнесів – серйозний крок до змін. Пані Марія вважає, що наступною сходинкою має стати контроль за використанням та розповсюдженням пластику щодо виробників продукції.
Починати з малого
Франківці точно пам’ятають як в 90-х в магазинах вперше з’явились пакетики по п’ять копійок. Це так зручно було: все гарно запакувати та з комфортом донести додому. Втім, хто задумувався, куди той пластик потім дівається? Розуміння почало приходити з розвитком соцмереж та ютубу. Ролики про шкоду пластику для довкілля та глобальне потепління стали доступними для перегляду широкому загалу.
За словами франківки Оксана Крецул, потрібно починати з малого. Жінка мала дивне відчуття, коли в її домі вперше з’явились сміттєві баки для пластику, скла та інших відходів. Але ще більшим був шок, коли відсортовані відходи скидали в одну загальну купу до сміттєвоза. Згодом, небайдужа до екологічного питання франківка, вийшла на волонтерів “SortSmart”, які займаються сортуванням сміття.
Пані Оксана стверджує, що сортування тепер стало для неї обов’язковою частиною побуту. Жінка не байдужа до екологічної ситуації й відчуває, що трошки змінює світ на краще. Пропонує франківцям попробувати місяць сортувати окремо тільки пластик. Оксана Крецул обіцяє – шок по завершенні такого експерименту гарантований. Якщо додати ще й папір та жерстяні банки, вийде взагалі пів машини сміття.
Починати потрібно зі себе і потрохи змінювати побутові звички. Те саме стосується пластикових пакетів. Їх можна замінити екопакетами чи ходити на ринок зі шоперами. Тим більше їх виготовляють на будь-який смак, колір та дизайн.
Пластикові контейнери
Іще одна франківка Ольга Гуцул мала можливість порівняти як до пластику ставляться за кордоном. Там за невідсортоване сміття люди сплачують набагато більші штрафи ніж в Україні. Пакети в магазинах та закладах харчування платні, або такі, що легко розкладаються.
Дівчина активно використовує тканинні торбинки у своєму побуті. А пластиковими пакетами користується багато разів. Пані Ольга бачила як живуть люди, де до сміття ставляться відповідально і, наприклад, азійський країни, де у горах відходів просто потопають. Франківка розповіла, що Балі – це не лише гарна картинка та мрія багатьох туристів. Там є місця, де люди купаються, а поруч плавають пластикові пакети та пляшки.
Втім, жінка впевнена, що пластик не є світовим злом, за розумного його використання. Наприклад, міцніші пакети можна використовувати, поки вони не зіпсуються, а потім віддати на перероблювання. Крім того, Ольга радить франківцям спробувати ходити на ринок із власними пластиковими контейнерами. Вона часто практикує такий метод, особливо, влітку. Пригадує, що багато продавчинь дивуються, але є й ті, хто впізнає Ольгу.
Дівчина стверджує, що в контейнері дуже зручно нести додому фрукти та ягоди. Вони будуть цілими та збережуть вигляд. Втім, є такі продавці, котрі вперто намагаються запакувати продукти у свої пакети. Переважно, це старші люди.
Альтернатива
Альтернатив пластиковим пакетам є багато, наприклад, паперові, багаторазові, біорозкладні та, навіть, пакування з опалого листя. Пані Марія, керівник “Sortsmart”, впевнена, що гідним замінником є таке пакування, яке можна використовувати кілька раз.
Паперові пакети – не надто хороший варіант. Для їх виробництва потрібно багато деревини, а також часу, щоб виріс новий ліс. Повторне перероблювання паперу, хоч і покликане зберігати природу, шкодить атмосфері викидами вуглекислого газу.
Також слід звернути увагу на виробленні альтернативного вітчизняного пакування, а не завезеного, наприклад, з Китаю.
Щодо закладів харчування, то на основі аудиту одноразового посуду у смітті, можна зробити висновки як зменшити його використання та чим замінити. Так, це важко і затратно, але позитивні наслідки для бізнесу і довкілля того варті.
За припущенням пані Марії, найпопулярнішими будуть біорозкладні пластикові пакети. Хоч вони й дорожчі в закупці, після потрапляння до масового вжитку, стануть дешевшими. Втім, якщо заклад не знайде гідної альтернативи пластиковому пакуванню, можна збільшити вартість продукції та екопакетів. Покупець вже сам обиратиме: прийти зі своєю торбинкою чи купити дорожчий пакет.
Місцевий бізнес проти пластику
Директорка “Delikacia”, кондитерської у Франківську, замінила у своїх закладах ланч-бокси з пластику на алюмінієві. Пакети клієнтам пропонують біорозкладні, а для друку в офісі використовують сірий папір.
Екологічність для пані Ольги Чорної та її компанії є важливим аспектом. Також картонне пакування і трубочки для напоїв були замінені на паперові, а пластикові одноразові набори почали виготовляти з дерева та кукурудзяного крохмалю.
Директорка стверджує, що екологічне пакування хоч і дорожче, його вартість не закладають у ціну продукції. Деяку тару продають за собівартістю, а деяку видають безплатно. Також у 23 закладах змінили біорозкладні пакети на пакування з кукурудзяного крохмалю.
Торговельна мережа “Рибак” перейшла на фасування своєї продукції у папір. Маркетолог А. Берлін розповіла, що переходити на паперове пакування компанія почала вже давно. Спочатку продукцію відпускали у пергаментному папері. Втім, у продавців це займало більше часу. Тому поступово перейшли на пакетики з паперу. Це екологічно та естетично красиво, за словами пані Анни.
Маркетологиня зазначила, що вартість нового пакування теж не закладали у ціну продукції. Так, змінились витрати на фасування, але такою є позиція компанії. Перейти на біорозкладні пакети – це зробити свій внесок у збереження природи.
Втім, у “Рибаку” ще не до кінця розв’язали питання пакувань для свіжого м’яса. Пані Анна розповіла, що кращої альтернативи поліетилену поки не знайшли. Робота над пошуком гідних варіантів триває.
