Йосип Курілець – першовідкривач потужних нафтогазових родовищ на Прикарпатті. Шість років працював на Кубі геологом та радником заступника міністра промисловості. Допомагав шукати та відкривати нові нафтові родовища. У 1979 вперше побачив та познайомився із кубинським лідером Фіделем Кастро, пише frankivsk.name.
Геолог та нафтовик
Йосип Курілець народився 20 вересня 1926 року у Вишневі Рогатинського району на Франківщині. Молодим служив в радянській армії. Одружився з Вірою, медсестрою, котра працювала в лікарні Букачівців. А в 1952 поступив до Львівської політехніки. Має двох дітей.
Йосип Курілець неодноразово стверджував, що Україна має можливості продавати нафту та газ, а не купляти. Геолог і нафтовик був першовідкривачем потужних родовищ нафти та газу на Прикарпатті, керівником підприємства “Рожнятівнафта”. Про що і розповідав на одному зі своїх останніх інтерв’ю у 2010.
Пан Йосип мав оптимістичний погляд на майбутню професію нафтовика. Був твердо впевнений, що майбутнє держави за нафтою та газом. Прикарпаття, за його словами, має невичерпні запаси вуглеводнів. Геолог підрахував, що покладів шельфу Чорного моря повинно вистачити на 1,5 тисячі років. Нафти, видобутої за рік на Прикарпатті, цілком достатньо для забезпечення загальнодержавних потреб.
З 1952 працював головним геологом нафторозвідувальної експедиції по глибокому бурінню в Калуші. Одного дня, на роботі, до пана Йосипа прийшла телеграма з Москви. У ній геолога викликали до міністерства нафтової промисловості Радянського Союзу.
Курільця хотіли відправити у відрядження на Кубу. Документ був підписаний самим секретарем ЦК КПРС Михайлом Сусловим. На той час, то був другий по значущості чоловік в СРСР після Л. Брєжнєва. Так почалась наукова мандрівка геолога з Франківщини, довжиною в шість років.
Нафтовик на Кубі
Пан Йосип був справжнім професіоналом геології та буріння, а його досягнення помітили на високому рівні керівництва в Союзі. Геолог з Прикарпаття був вибраний для експедиції на Кубу, аби взяти участь в розробці нових родовищ нафти.
О 9:00 годині ранку Курілець повинен був з’явитись в міністерстві геології в Москві. Пана Йосипа чекали в комітеті. Секретар Володимир Долгих, відповідальний за важку промисловість, ознайомив геолога з ціллю його експедиції на Кубу.
Долгих наголосив, що на острові все повинно “повзати та літати”. Також перепитав Курільця чи він розуміє, про що йдеться. Пан Йосип знав, що ціллю його роботи було забезпечити збільшення видобутку нафти, аби танки могли “повзати”, а літаки літати. У 80-х роках Кубі, на чолі з Фіделем Кастро, Америка погрожувала заблокувати економіку. Тому президент потребував власних нафто-газових родовищ.
Йосип Кунинець не раз відзначав, наскільки різниться робота, коли чіткою організацією процесів займаються перші особи держави. Кунинець, за перший рік експедиції, зумів збільшити видобуток нафти до 550 тис. тонн, при початкових 170 тисячах. Шість років буріння на посаді радника з питань нафтової промисловості, дозволили Кубі отримати 3 млн тонн нафти.
На “ти” з Фіделем Кастро
Йосип Курілець пригадував як зустрів Кастро: він йшов по кубинському пляжу зовсім без охорони та обнімав жінок. До того, бачив лідера на нарадах. Часто, коли вони затримувались, секретарки частували присутніх канапками зі сиром та кавою.
Рауль Кастро, брат лідера Куби, з дружиною Вільмою та дітьми часто бували у Курільця на Франківщині. Дружина нафтовика частувала їх борщем. Кубинці дуже любили м’ясо, овочі, рис, рибу, квасолю. Між сніданком та обідом на “мієранді” завжди пили каву.
Геолог розповідав, що Фідель був простим, розумним та доступним чоловіком. По роботі, якщо виникала потреба, міг зустрічатись та спілкуватись з Кастро. За словами Курільця, лідер Куби мав чітке розуміння, що майбутнє за нафтою, адже ця галузь є ключовою для промисловості. Тому, президент Фідель докладав зусиль, аби розуміти краще процеси видобутку нафти. Навіть просив пана Йосипа трохи йому пояснити геологію. Йосип Курілець ділився знаннями як утворюються поклади газу та нафти.
Лідер залишився в спогадах геолога як проста та близька до народу людина. Кубинці мали теплі відчуття до свого президента. Коли Фідель з’являвся, його оточував натовп з вітаннями: “Компаньєро команданте!”.
Кунинець пригадував випадок як ночував на дачі в лідера. І хоч персонал не був готовим до приїзду гостей, для Кастро це не було приводом для скандалу. Пан Йосип навіть допомагав готувати вечерю. Нарізав з Кастро салат “пальміту” з молодого листя пальми та ділився з Фіделем тонкощами приготування українського борщу. Сиділи у вітальні, їли крабів, різні види сирів, фрукти та пили холодне пиво.
Перед тим, як Курільцю прийшов час повертатись на рідне Прикарпаття, Фідель Кастро виділив літак для геолога та його дружини, аби ті могли ознайомитись із красою острова. Пану Йосипу влаштували зустріч в протокольному залі аеропорту Гавани, де приймали перших осіб держави. Геолог навіть отримав робочу пропозицію від однієї мексиканської нафтової компанії. І хоч обіцяли 20 тис. доларів на місяць, Курілець не погодився.
Скільки існуватиме людина, стільки буде нафта та газ
Йосип Курілець наголошував, що попри всі розмови про вичерпність нафто-газових родовищ, ставити хрест на нафтовій промисловості не треба. Геолог впевнений, що вуглеводневі запаси практично безмежні. Використовується лише невелика їх частина.
Нафтовик ділився своїми спостереженнями процесів в Земній корі. Пан Йосип стверджував, що Туреччина трясеться, через те, що Чорне море на неї тисне. Румунія – бо море Карпатський ріг загинає. За словами геолога, Крим, цілком можливо, скоро стане островом. Чорне море поглиблюється, а побережжя опускається.
Нафта утворюється в мантії Землі та підіймається по земних розломах. На дні моря спостерігають також газові потоки. За словами пана Йосипа, були випадки загоряння моря через підіймання газу.
Пан Курілець впевнений, що найбільші родовища нафти та газу були утворені саме в таких сейсмічно активних зонах, де рухаються літосферні плити. В Прикарпатській зоні масив гір суне на Східноєвропейську платформу.
Працюючи геологом Калуської нафтової та газорозвідувальної експедиції, Курілець підтвердив свої слова. Він на ділі побачив, що гори насунулись на платформу, а не піднялись, як вважали донедавна. В їх основі лежав кристалічний фундамент із граніту та базальту. Це відкриття, за словами геолога, стало найбільшою науковою сенсацією в минулому столітті.
Підтвердження тому Йосип Курілець отримав під час буріння. Вченому траплялись одні й ті самі породи, котрі мали вигляд підігнутих пластів. Саме під горами експедиція відкрила породу платформи, що дала величезні фонтани по тисячі тонн нафти.
Бути вченим
Практичні знання, які здобув геолог, різнились із вже відомими. Їх відмовлялись приймати вчені-академіки. Втім, геолог продовжував успішно виконувати поставлені йому завдання із нарощення видобутку нафти та газу. Так, Калуська експедиція отримала постійну підтримку високопосадовців, що відповідали за розвиток нафто-газової промисловості.
Йосип Курілець відкривав нові родовища на Прикарпатті та, при потребі, міг спілкуватись з міністром геології УРСР. Вчений дзвонив до Москви прямо з бурильного майданчика. Коли на Прикарпаття приїжджав Сергій Вітрик – начальник Головнафтогазрозвідки та заступник міністра, то прямо наказував Курільцю бути вченим.
Під час захисту кандидатської у львівському академічному інституті, нафтовику яро протистояла стара школа в галузі геології. Академік Вялов був впевнений, що виробництво не дорівнює науці. Він не підтримував висновків Курільця. Академік Глушко не вірив у спроби пана Йосипа добути нафту під горами та був впевнений, що там тільки “лисина як на його голові”.
Курілець за кілька місяців відкрив в Лопушній потужне родовище. Першим ділом геолог подзвонив до академіка Глушка та доклав Василю Васильовичу: “Лисини нема, є шевелюра!”.
