Дамби та водосховища Прикарпаття

На Прикарпатті є багато дамб і водосховищ. Багато з них  потребують відновлення. Ще в 2020 році було заплановано укріпити дев’ять  дамб, які затопили ближні вулиці. Тому було важливо зробити це, оскільки потопи заважають людям.  Взагалі дамба – це гідротехнічна споруда з глинистих грунтів, каміння тощо, пише frankivsk.name.

Річка Дуба бере початок у Дубенському лісі та протікає через такі населені пункти с. Дуба, с. Цінева, смт. Рожнятів, с. Сваричів, де впадає в річку Чечва.

Між селом Цінева та селищем міського типу Рожнятів споруджена дамба та шлюзи  для того, щоб накопичити додатковий  водний ресурс Чечвинського водосховища в період посухи. Основні притоки  – Рипне, Млинівка, Смерека, Ценява. 

Бурштинське водосховище

Бурштинське водосховище було створене у 1965 році на річці Гнила Липа. Створили його для потреб Бурштинської теплової електростанції. Її довжина становить понад 7,5 км та ширину бл. 2,5 км. Загальна площа становить 12,6 кілометрів квадратних. Температура води у липні приблизно від 22 градусів до 24 градусів Цельсія.  У цьому водосховищі не рекомендують купатися, але це прийнятне місце для риболовлі. Серед рослинності – водяна папороть, водяний хвощ, очерет, стрілолист, куга озерна. Вода зазвичай тепла. З риби там водяться лящ, короп, сом канальний, карась срібний, амазонський буфало, судак, окунь, щука, йорж та інші. Також там можна зустріти водоплавних птахів – лебедя, дику качку, журавля, ондатру.

Чечвинське водосховище

Чечвинське водосховище знаходиться на балансі Калуського ПрАТ «Лукор». Воно використовується тільки для технічного водопостачання виробничих процесів. Вода подається самопливом по колектору до виробничих об’єктів ПрАТ.  Ще один дуже важливий  напрямок використання води з Чечвинського водосховища – це виробництво теплової енергії, а саме пари, теплофікаційної води на Калуській ТЕЦ. З 2013 року воду звідти почали використовувати, як і питну.  Водосховище зазнало багато негативних явищ після паводків. Доводилося неодноразово проводити ремонтно-відновлювальні роботи.

Княгиницьке водосховище

Княгиницьке водосховище розташоване на річці Свірж. Його використовують для риборозведення.  Його площа становить 228 гектарів.  Сама річка бере початок з балки на схід від гори Камули у межах горбистого пасма Гологори. Впадає у Дністер на захід від села Тенетики. Цікаво те, що при одному зіставів спорудили Свірзький замок.

Водосховища та ставки використовують для регулювання стоку рік, а також для риборозведення та вирощування риб.

Оскільки це хороша можливість постачати воду, потрібно доглядати за водосховищами, аби не забруднювати їх. Коли людина втрутилася в природне середовище, вона повинна була навчитися жити поряд з природою та  регулювати свої дії. Часом створення водосховищ також несе за собою низку негативних явищ. Можливе затоплення земель, що супроводжується зміною ареалів тварин і знищення природних біомів. Також розкладання органіки у затоплених ділянках – це негативне явище, яке виникає через водосховища. Часом можна спостерігати й за розмиванням берегів та ускладненням міграції риби. На великих водних поверхнях утворюються вітрові хвилі, які розмивають береги водосховища, збільшуючи його водну поверхню. Прорив водосховища також несе за собою небезпечні наслідки, які важко виправити. Проте держава зазвичай слідкує за водосховищами та проводить ремонтно-відновлювальні роботи, які рятують від цього. Тому у медалі, як завжди, дві сторони. Штучні водосховища можна розглядати як з позитивної сторони, так і з негативної.

Дамби Прикарпаття

Здебільшого найбільш проблемні дамби знаходяться у Косівському, Коломийському , Снятинському та Калуському районах . Проблема дамб полягає у паводках, які заважають життю мешканців. Тому неодноразово вже відновлювали їх. Наприклад, у Коломийській ОТГ дамба знаходиться на межі села Воскресінці та Коломиї. Два роки тому її не затопило, проте голова з комунальних питань вже тоді розумів, що потрібно відновлювати, оскільки Прут зруйнував понад 200 метрів берегоукріплень.

У Заболотові ситуація була гіршою, тому що після паводків затопило ближню вулицю. Людям це спричинило дискомфорт, тому дамбу відновлювали та проводили ремонтні роботи.

Важливо не тільки доглядати за дамбами, але й намагатися зробити все, щоб вони не руйнували навколишнє середовище. Часом через паводки людям, справді, це приносить дискомфорт і затоплені ділянки. Тому потрібно час від часу проводити ремонтно-відновлювальні роботи та слідкувати за тим, щоб не допустити таких ситуацій.

Зазвичай дамби будують для убезпечення відкритих гірничих відкритих розробок від затоплення. При їхньому будівництві використовують гірничу техніку таку, як екскаватори, кар’єрні велика ваговози.

Дамба представляє собою складну конструкцію та при її будівництві треба враховувати особливості природних та кліматичних умов ділянки будівництва, а також ряд технічних факторів, тому подібні роботи мають виконуватися тільки спеціалістами зі спорудження протипаводкових споруд. Крім того для подібного будівництва потрібно використовувати великовагову спец­техніку, а саме бульдозери, екскаватори та самоскиди. Як матеріал беруть пусту породу. Для того, щоб дамба була якісною потрібно побудувати її зі здатністю протистояти за потреби великому напору води та інших кліматичних стихій таких, як вітер чи лід. Для створення основи дамби знімається верхній родючий шар ґрунту з корінням та рослинами за допомогою бульдозера. Цим ґрунтом згодом можна покрити укоси та гребінь дамби. Для кращого сполучення дамби з основою та для уникнення фільтрації ґрунт основи розпушують та роблять ядро з глини. Будь-який вид дамби потребує великий об’єм роботи, використання спеціальної техніки та наявність знань проектування. Тому для цього потрібно знайти фахівців, які розуміються у цій сфері та можуть допомогти з цією роботою. Важливий також і догляд за дамбами, адже їх можуть зруйнувати природні чинники. Відповідально зроблена дамба буде довго служити. 

Get in Touch