Франківщина відкриває перед туристом багато можливостей для культурного, патріотичного, зеленого, гірськолижного, кінного, водного, екстремального та ін. видів відпочинку. Окрім мальовничих гір, помірного клімату, область багата на лікувальні мінеральні води та торфові грязі. Франківськ вважається туристичними воротами Карпат. Про те, де в регіоні можна гарно відпочити – у статті на frankivsk.name.
Криворівня
Криворівня – це про горян, традиції, дух гір, казки та місцеві легенди. Селище, наче зі сторінок художньої киги зійшло. За однією версією, назва Криворівня була пов’язана з першим мешканцем села. Мав чоловік прізвище Кривий, а жив на рівнині. Коли до нього їхали гості, то казали, що їдуть до Кривого на рівню, звідси й пішла назва села.
Інша історія говорить, що гуцули прозвали селище так, бо тут Чорний Черемош тече то криво, то рівно. Ще одна версія була запропонована письменником І. Драчем. Він казав, що коли в людини в житті щось йшло криво, то варто було приїхати в село, і воно вирівнювалось.
Криворівня відома також тим, що Параджанов знімав тут “Тіні забутих предків”. Будинок, де відбувались головні події, відведено під музей. Також в селі проживало багато відомих українців, наприклад, М. Грушевський в 19-20 ст. Завдяки цьому, на території селища діє ще кілька музеїв.
На північ від Криворівні є Буковецький перевал, скелі Писаний камінь, Скельний коридор Довбушанки, заповідне урочище “Заріччя”, гора Варатин та хребет Ігрець. Також тут можна відвідати: “Хату-Гражду” гуцульської господарки, літературно-меморіальний музей Франка, “Дідову аптеку”, етнографічний музей старожитностей Гуцульщини, музей Параски Плитки-Горицвіт, музей М. Грушевського.
Національний природний парк “Галицький”
Унікальні ліси та природні комплекси Прикарпаття, екологічно-освітня та туристична діяльність – все це на території парку. Завдяки своєму розташуванню на межі Українських Карпат та південно-західної частини Східно-Європейської рівнини, місцевість вражає ландшафтним та біологічним різноманіттям.
На території “Галицького” парку є понад 45 видів рослин, 37 видів тварин, що знаходяться під охороною. Загалом, на території мешкає понад 5 тис. видів тварин. Також в парку є 40 важливих природних комплексів, лісових урочищ, водно-болотних комплексів, лісостепових ділянок. До найцікавіших місць прокладені туристичні маршрути, про які можна дізнатись в с. Крилос, вул. Галицька, 1.
На території “Галицького” з 2007 діє Центр реабілітації диких тварин, котрі потрапили в біду. Тут готові допомагати хворим, скаліченим тваринам, а також молодим, котрі ще не вміють самі добувати їжу і можуть просто загинути в дикій природі.
На території працює музей “Природа Землі Галицької”. Серед туристичних маршрутів та пізнавальних стежок популярними є наступні: “Камінь-Смілин”, “До Галицьких печер”, “До Подільських печер”, “На Замкову гору”, “На Крилоську гору”, стежка “По Діброві”, “На Касову гору”, “На Бурштинське водосховище”.
Скелі Довбуша
Печерний комплекс та скелі мають площу 100 га та розташовані на південному заході від Болехова, недалеко Бубнища. Величезні скелі, камені, що, часто, схожі на тварин чи вигадливих міфічних істот, точно здивують найвибагливішого туриста. Скелі Довбуша – важлива історична та архітектурна пам’ятка раннього середньовіччя.
Розміри каменів сягають 50 метрів. Вони утворились та нагромадились на морському дні тисячі років тому. Також туристам буде цікавий природній лабіринт, котрий простягається на кілометр зі сходу на захід. В ширину він становить 200 м. Як виявили археологи, раніше тут було язичницьке капище, а згодом християнський монастир.
Бубниські скелі колись були міцною оборонною спорудою разом з фортецею “Тустань” в Уричі, скельним монастирем в Розгірчому. Так наші предки боронили свою віру та землю.
Туристи відвідують внутрішню площу з печерами чіткої геометричної форми, слідами від колодязя, сходами в величезних каменях, рів та оборонний вал. Також, за роки, тут утворились природні кам’яні статуї. Туристи давали їм різні назви: “Колобок”, “Лялька”, “Вій”, “Зловмисники з космосу”, “Броня” та ін.
Під час подорожі на скелі Довбуша треба не забути задобрити “Лісового пана” на “хвості дракона”, намагатись розгадати наскельні написи, зробити фото коло богатирського каменю, кам’яного вуха та серця Олекси Довбуша.
Також на території є місця, що можуть полоскотати нерви туристу. Наприклад, в певних ділянках, відстань між скелями становить лише 20-30 см. Протиснутись в такій щілині може стати серйозним випробовуванням. Також в печерах досить темно, чути кажанів та звуки води, що капає. Бувало, що туристів охоплював страх не вибратись звідти.
Розповідають, що Олекса Довбуш в скелях заховав свої скарби. Печеру з коштовностями закриває камінь, який обертається. Щоб він повернувся і можна було зайти до печери, треба знати чарівне слово. А той, хто його знав, давно помер. Так скарби продовжують лежати та чекати, хто ж нарешті відкриє той прохід.
Манявський водоспад
Диво Карпат та найвищий водоспад, котрий потрібно однозначно побачити. Водограй є одним із чудес українських Карпат та Франківщини. Аби дістатись Манявського водоспаду, треба пройти 2 км дороги. На шляху туриста чекає немало мальовничих краєвидів та каньйон, висотою до 20 м. Вода спадає каскадами з трьох водоспадів, а в підніжжі є озеро. За легендами, гірська вода омолоджує, якщо в неї зануритись.
Манявський водоспад – частина гірської ущелини масиву Горгани. Також, кажуть, на території є язичницький храм, боги якого були покровителями молодості. У каньйоні, зважаючи на висоту, досить прохолодно навіть у спеку. Долина річки Манявки вражає своїми краєвидами та запрошує туристів до єднання з природою.
Недалеко водоспаду є монастир Манявський Скит, котрий заснував монах Йов Княгиницький у 17 ст. Туристам також буде цікаво відвідати дерев’яну церкву Покрови Богородиці. Дістатись до Манявського водоспаду можна річищем Манявки, якщо води небагато, або дорогою через село. Орієнтуватись слід на шум води. Водоспад розташований за сім кілометрів від Манявського скиту.
Грязьовий вулкан
Геологічна пам’ятка розташована в Старуні, що на Франківщині. Вважається унікальним місцем не лише в Україні, але й у світі. Виникнення пов’язане з наслідком людської діяльності. Понад сто років тому, в місцевості почалась розробка родовищ нафти та озокериту. Грунтові води, насичені киснем, проникали в глибину землі, окислювали нафту, що приводило до припливу теплової енергії, котра продовжує насичувати вулкан і в сучасності.
Вперше, вулкан заявив про себе в 1977. Тоді в румунських горах Варча стався землетрус, а на пагорбі з’явились перші кратери. З них вихлюпувалась рідина, газ та грязі на три метри вгору. Вулкан має 8 кратерів та 12 непостійним малих. Висота вулкана – три метри, а довжина глинистих потоків – 10-60 м. Старунський вулкан має оздоровчі властивості завдяки озокериту, гарячим грязям та воді високої мінералізації.
Ще однією особливістю вулкана є те, що він дихає вогнем. Та це не кратер, а залишок газової труби. Мешканці підпалили її, аби місцевість не стала надто загазованою. Так, вже протягом 30 років тут діє свій “вічний вогонь”, котрий не гасне за будь-якої погоди. Слід бути обачним коло вулканів, щоб не потрапити під струмінь гарячої води чи нафти.