Наслідки глобального потепління відображають у стихійних лихах та різких змінах погодних умов, навіть на Франківщині. Так, на Прикарпатті паводки та повені, на жаль, досить часте явище. В червні 2023 водна стихія розмила та пошкодила дороги в кількох районах, пише frankivsk.name. Чому паводки та повені трапляються саме на Івано-Франківщині та як справлятись мешканцям?
Особливості
Як зазначила Дар’я Лазерєва – експертка з клімату та транспорту ГО “Екодія”, Франківщині пощастило з горами, але не з кліматом. Якщо ви вирішили піти на екскурсію чи в похід, варто урізноманітнити вміст наплічника дощовиком та теплим одягом. Мандрівка вдасться, якщо так звелить погода. Все частіше, зміна погодних умов вносить корективи в плани туристів. Ба більше, навіть в життя тутешніх мешканців.
Погодні умови Прикарпаття залежать, в основному, від розташування регіону. Клімат є помірно континентальним. Зима м’яка, а літо тепле у рівнинній місцевості. Але в горах температура повітря відрізняється на кілька градусів в холоднішу сторону. На Франківщині випадає 600-800 мм опадів за рік, в той час, в Карпатах – до 1400 мм. Часті проливні дощі в горах, періодично, провокують повені чи паводки з непередбачуваними наслідками для населення.
Франківщина потерпає від опадів також тому, що область пронизана численними річками. Також їх багато стікає з гірських схилів. А, як сказано вище, в Карпатах опадів випадає значно більше. На Півночі області протікає Дністер. В межах регіону беруть свій початок Черемош та Прут. Загалом, до басейнів Пруту та Дністра належать 132 річки Франківщини, кожна завдовжки понад десять кілометрів.
Часті паводки та повені провокують також місцеві ґрунти. Найбільше тут дерново-підзолистих. В них дуже багато вологи, тож, у випадку проливних дощів, земля довго приймати воду не зможе. Найбільше таких ґрунтів, звичайно, коло річок.
Повені та паводки на Франківщині
Повінь 1969. Екологічна катастрофа сталась, коли рівень Дністра піднявся на 7 метрів. Вулиці Франківська, буквально, перетворились на Венецію. Повінь заполонила Прикарпаття в червні 1969 року. В той час, в Середземному морі вирував сильний циклон, який досяг Прикарпаття 7-8 червня.
Саме повінь 69-го стала вирішальною у спорудженні греблі. Так люди намагались захиститись від стихійних бід. Франківськ, до цього лиха, не мав захисних споруд довкола дельт Бистриці. Річки використовувались як природний фортифікаційний захист.
За два дні проливних дощів випало близько 3,5 тонн води, більша частина якої потрапила Бистриці. За словами Анни Шиканової, після повені довкола Франківська почали будувати вали. У с. Ямна збудували два мости через Прут. Таким чином, вдалось віддалити дорогу від схилу в районі водоспаду Капливець.
Тоді у Франківську підтопило вулиці Ленкавського, Левицького, територію коло озера, шкір комбінат та залізобетонний завод. За часів СРСР, збитки від повені 1969 становили 10 мільйонів рублів, а 250 осіб евакуювали.
Паводок 2008. Негода трапилась в липні в результаті сильних гроз та різкого підняття рівня води в річках. Тоді збитки становили до 4 млрд грн. Найбільше постраждали Карпати, Прикарпаття та Закарпаття, населені пункти поблизу Прута та Дністра.
На 90 днів шість областей, в тому числі Франківську, оголосили зонами надзвичайної екологічної ситуації. На жаль, негода забрала життя тридцяти осіб, з яких шість були дітьми. Після 28 липня, коли рівень підтоплення був найбільшим, постраждало близько 41 тис. будинків та 34 тис. гектарів сільськогосподарських угідь. Значних пошкоджень зазнали також мости та автомобільні дороги. Окрім Західних областей від паводка постраждала Молдова, Словаччина та Румунія.
Тоді багато екологів висували припущення, що причиною паводка була значна вирубка лісів. Були й противники цієї теорії, які стверджували, що у 80-х вирубка лісів була значнішою, але таких стихійних лих не виникало.
Паводок в червні 2020 року спричинив підвищення рівня води у Дністрі, Пруті, Черемоші та Бистриці. На Прикарпатті та Буковині оголосили червоний рівень небезпеки. Потужні гірські річки завдали значної шкоди дорогам. На Франківщині було затоплено Галич, в тому числі районну лікарню, де було багато хворих на Ковід.
У Яремчі обвалилась дорога та зруйнувала головний водопровід. На Франківщині загинуло чотири людини, було зруйновано 110 км доріг, зруйновано 90 мостів, а 130 пошкоджено. 285 осіб тоді евакуювали.
Оксана Марискевич з Інституту екології Карпат НАНУ стверджувала, що ліс був одним з чинників паводка, але не основним. Більше науковиця схилялась до великого засмічення річок в певних населених пунктах. Синоптики ж паводок пояснювали, виключно, великою кількістю опадів.
Про причини
Згідно з дослідженням на ютуб каналі “Tokar.ua”, вирубка лісів має не основне значення у явищах повені чи паводку. Так, лісиста місцевість здатна стримувати потоки води, але річ у тому, що на Франківщині багато територій є природними заповідниками, де вирубка заборонена. Це ніяк не впливає на те, що Прикарпаття періодично підтоплює.
За словами автора, суттєво знизити ризик від повеней та паводків можна, коли займатись відновленням річищ. Річкові вигини (меандри) значно сповільнюють течію. Таким чином, кількість води, що може утворити паводок, також зменшується. Водночас випрямлені річища призводять до сильніших повеней.
За часів Союзу не переймались проблемою повеней та паводків. Автор наводить приклад річки Боржава. За Австро-Угорщини там збудували дві греблі. А при Союзі річку поглибили, притоки Іршаву та Берберке каналізували. Також їх, частково, пустили іншими річищами. Заплаву ж осушили та відвели під поля. А ті, що були вгорі Боржави, – знищили.
У час повені 2020, на супутникових знімках було видно, що парники коло села Боржавське та певні будинки с. Вільхівка стояли на місці заплав. У 2020 році саме ці території затопило. Тобто, місця з будинками були зонами ризику. Підтоплення таких територій під час повеней та паводків є прогнозоване. Люди осушили місця, де роками, періодично, розливалась вода та стали там жити. Від подібних маніпуляцій, річка, на жаль, не стала текти в іншу сторону.
У багатьох гірських районах совіти перекопували гори, аби засадити там більше картоплі чи інших культур. Наслідки від сучасних повеней багато в чому беруть початок саме в бездумному керівництві господарством за Союзу. Отже, основною причиною повеней та їх наслідків є знищення заплав річок.
Наслідки
Повінь відрізняється від паводка своєю очікуваністю в один і той самий час щороку. Також кількістю та рівнем води. Повінь утворюється, переважно, коли тануть сніги. Паводок є нетривалим різким підвищенням рівня води після інтенсивних дощів чи різкого танення снігу. Паводки важко спрогнозувати. Також вони не є регулярні.
Повінь та паводок здатні руйнувати будівлі, мости, розмивати дороги, призводити до аварій, знищувати сільськогосподарські угіддя, забирати людські життя та призводити то загибелі тварин. Періодичне підтоплювання завдає значної шкоди будівлям. Вони просідають, в тому числі й земля, відбуваються обвали та зсуви. Будинки втрачають міцність, з’являються тріщини, руйнується фундамент, металеві конструкції покриваються корозією, дерево гниє.
Дар’я Лазарєва стверджує, аби підготувати Франківщину до наслідків паводків та повеней, не обов’язково залучати державу, достатньо активності громади.
Перші дії у випадку повені чи паводку:
- зберігати максимальний спокій;
- підготувати важливі документи, ліки, продукти, змінний одяг;
- подбати про інвалідів та дітей, котрих потрібно евакуювати в першу чергу;
- перед виходом вимкнути електрику, газ, закрити вікна та, за нагоди, забити їх дошками на першому поверсі;
- відкрити худобу, аби тварини могли врятуватись;
- максимально швидко покинути зону підтоплення;
- якщо неможливо евакуюватись, піднятись якомога вище у своєму домі;
- до появи рятувальників не спускатись та подавати сигнали;
- у воді намагатись скинути все важке зі себе та шукати опору, аби зачепитись;
- намагатись не переповнювати рятувальні засоби.