Те, що ще кілька років тому здавалося випадковістю, зараз стало звичним. В січні — зелені газони, у лютому — дощ замість снігу, а весна іноді приходить ще в середині лютого. Аномально теплі початки останніх років, коли температура в Івано-Франківську сягала +20°C, шокували навіть кліматологів. Але це не поодиноке явище, а сигнал — глобальна кліматична трансформація вийшла на новий рівень, пише frankivsk.name. І Прикарпаття вже відчуває це на собі.
Кліматична криза — це не лише про зникнення зими. Це про зміну всього екологічного балансу регіону, від стану ґрунтів і річок до ризиків для здоров’я людей і загроз для економіки. Сьогодні ми живемо у вирі кліматичних змін, і якщо не реагуватимемо вчасно — завтра може бути запізно.
Глобальне потепління — рушій змін
За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), останні вісім років стали найтеплішими в історії метеоспостережень. Кожна десята частка градуса означає мільйони постраждалих по всьому світу через посухи, повені, пожежі, підняття рівня океану.
Клімат змінювався завжди, однак саме теперішній період виділяється рекордною швидкістю трансформацій. Упродовж останніх 50 років темп глобального потепління перевищив усі природні кліматичні коливання минулого. Наукові дослідження свідчать: нинішні зміни відбуваються приблизно в десять разів швидше, ніж природні фази потепління в геологічному минулому.
Ключовим чинником такого прискорення стала діяльність людини. Масові викиди вуглекислого газу, спалювання викопного палива, вирубка лісів, урбанізація та деградація екосистем — усе це порушило природні регулятори клімату. Атмосфера дедалі менше здатна утримувати стабільний баланс: кожна тонна СО₂, що потрапляє в повітря, затримує тепло, як ковдра, змушуючи температуру Землі зростати.
В Україні наслідки мають свої особливості: тут не тануть льодовики, але поступово зникають сніги. Зростання температур призводить до частішого виникнення надзвичайних погодних явищ: буревіїв, зливових дощів, весняних паводків у Карпатах, раптових заморозків і нестійкої погоди влітку. Все це — удар по сільському господарству, транспорту, енергетиці та навіть туризму.
«Зима без снігу – це вже наша реальність»
За даними Івано-Франківського гідрометцентру, середньорічна температура повітря в регіоні за останні 40 років зросла з +6,5°C до майже +9°C. Найбільш помітний ріст температури фіксується в зимові місяці. Наприклад, у 2024 році січень і лютий мали до п’яти разів більше днів з плюсовими температурами, ніж ще 20 років тому. Це свідчить про системне розмивання сезонності — класична чотирисезонна модель клімату на Прикарпатті фактично зникає.
Про реальні кліматичні зміни розповідає професорка Людмила Архипова — фахівчиня з екологічної безпеки: «Зими без снігу — це вже наша реальність. І, ймовірно, такі зими будуть лише частішати в Україні загалом і на Прикарпатті зокрема. Хоча наступна зима теоретично може бути сніжною, загальна тенденція є однозначною — ми входимо в нову кліматичну епоху».
За її словами, дані моніторингу клімату, зібрані науковцями університету за останні 40 років, свідчать про стабільне підвищення середньорічної температури на 2–3°C. У природі така зміна — це катастрофа. Вона впливає на рослинність, порушує режим опадів, провокує деградацію екосистем, порушення в ґрунтовій структурі.
Ще один тривожний індикатор змін — кількість опадів. У Микуличині за останні 50 років кількість опадів зменшилась на 200 мм. Це майже половина річної норми для Києва. В умовах гірського регіону це означає зменшення поповнення водоносних горизонтів, пересихання джерел, ризики ерозії схилів, частіші зсуви й обміління річок.
Гідрологічна ситуація також стає нестабільною. Весняні паводки все частіше змінюються на літні посухи, а це позначається на водопостачанні, сільському господарстві, лісах і біорізноманітті. Поступове зміщення кліматичних зон свідчить: Прикарпаття рухається в бік субтропіків.
Які зміни чекають Прикарпаття найближчим часом?
Франківщина в цьому контексті є одним з кліматично вразливих регіонів України. Поєднання гірського рельєфу, зменшення снігового покриву та деградації ґрунтів формує складну картину кліматичної нестабільності. Уже зараз мешканці можуть очікувати частішого чергування спекотного літа з посухами та надмірних опадів, які викликають паводки. У сільському господарстві це означатиме зміщення аграрного календаря, збільшення потреби в штучному зрошенні та підвищені ризики втрати врожаю.
Водночас гірські райони можуть постраждати від зсувів і руйнування інфраструктури. Збільшення температури повітря та зменшення зимового снігопаду також негативно позначиться на туристичному сезоні, особливо в гірськолижних курортах. Не менш серйозною є перспектива водного дефіциту — джерела можуть пересихати, а це створить загрозу для якості питної води та стабільності водопостачання.
Експерти радять терміново переглядати регіональні стратегії розвитку — з фокусом на збереження водних ресурсів, агроекологічну адаптацію та оновлення інфраструктури. Варто інвестувати у відновлювані джерела енергії, системи збору дощової води, покращення екосистем.
Чи є вихід: що можна зробити вже сьогодні
Хоча частина змін уже незворотна, на глобальному та локальному рівнях ще можна вплинути на темп і масштаб кліматичних змін. Необхідно переходити до моделі сталої взаємодії з природою, де в пріоритеті — не експлуатація, а співіснування.
Серед реальних кроків:
- розвиток відновлюваних джерел енергії замість викопного палива;
- модернізація енергетичної інфраструктури міст і сіл;
- озеленення населених пунктів та створення міських лісів;
- екологічна освіта та інформування населення;
- зменшення вуглецевого сліду через зміну побутових звичок;
- стимулювання екологічних ініціатив на рівні громад і бізнесу.
Івано-Франківськ на шляху до кліматичної стійкості: ключові ініціативи, програми та проєкти
У багатьох країнах світу вже діють спеціальні кліматичні плани. Наприклад, у Барселоні місто створює мережу «прохолодних островів» — зелених зон з водними об’єктами, які знижують температуру в спекотні дні. В Парижі впроваджено нормативи «кліматичного будівництва» — всі нові будівлі зобов’язані мати зелені дахи або сонячні панелі.
Івано-Франківськ поки ще на старті системної адаптації до кліматичних змін. Місто демонструє активну та послідовну політику у сфері боротьби зі змінами клімату, реалізуючи низку ініціатив на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. Основна увага зосереджена на підвищенні енергоефективності, скороченні викидів парникових газів, адаптації до нових кліматичних умов, залученні громади до екологічних практик і розвитку міжнародного співробітництва.
Серед ключових стратегічних документів – План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК) до 2030 року, який передбачає скорочення викидів CO₂ щонайменше на 30%, розвиток відновлюваної енергетики та модернізацію систем теплопостачання. Важливою складовою є і Стратегія адаптації до зміни клімату для області, яка аналізує вразливість різних секторів — від агросфери до інфраструктури — та пропонує конкретні заходи для підвищення стійкості регіону.
Паралельно активно розвивається освітній та науковий напрями: проводяться екохакатони, навчання для школярів і студентів, популяризуються знання про кліматичні виклики. Наприклад, у науковому містечку «Нова Енергія» формують екологічну свідомість у дітей ще зі шкільного віку.
Особливе значення має міжнародна співпраця, зокрема транскордонний проєкт Part4CM, у якому брав участь Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Завдяки цьому проєкту місто отримало зарядну станцію на сонячних панелях, було створено агентство енергетичного менеджменту, а також налагоджено партнерство з румунським містом Ботошані для обміну досвідом у сфері інноваційної енергетики.
Інфраструктурні проєкти включають модернізацію зовнішнього освітлення, розвиток електротранспорту, підвищення енергоефективності будівель. Це дозволяє не лише зменшити екологічне навантаження, а й економити бюджетні кошти.
Загалом, Івано-Франківськ послідовно інтегрує принципи сталого розвитку у всі сфери міського життя, підкріплюючи це стратегічним плануванням, залученням міжнародних ресурсів, науковими розробками й активністю громадськості.
Зрозуміло, що зупинити глобальні кліматичні зміни складно, але стримати їх темпи і пом’якшити наслідки — цілком можливо. І цей виклик починається вже сьогодні — з рішень, які ухвалюють як на міжнародному, так і на місцевому рівнях.
