Мед – це не лише смачний, але й корисний продукт. Чи знали ви, що в ньому міститься 180 біохімічних сполук: вітамінів, мікроелементів та амінокислот? Вони здатні попереджати та лікувати різні хвороби, в тому числі серцево-судинні, розлади нервової та травної системи. Крім того, бджільництво в Україні активно розвивається та може стати гідною сферою економічного розвитку. Які інновації бджільництва є на Франківщині – у статті на frankivsk.name.
Зелений туризм
Оскільки ми вибрали європейську траєкторію розвитку, то закордонні ініціативи повинні стати для нас натхненням. Користуючись досвідом західних сусідів, зелений туризм потрохи набуває популярності й на Франківщині.
Такі осередки відпочинку планують розташувати поблизу пасік. Місцевим жителям та туристам можна буде скуштувати мед з перших рук, поцікавитись тонкощами роботи бджолярів, пройти курс апітерапії (напрям народної медицини, який використовує продукти бджільництва). Погодьтесь, таке дозвілля цікавіше та корисніше, ніж просто відпочинок в екологічному готелі.
Медові маршрути
На Косівщині звели підсумки після реалізації транскордонного проєкту по спільних з Польщею заходам збереження карпатської бджоли як унікального природного насліддя. У проєкті брали участь: Колочавська територіальна громада, ГО “Карпатська Еко Пасіка”, Асоціація розвитку та промоції Підкарпаття “Pro Carpathia”, “АОМС “Єврорегіон “Карпати – Україна”.
За результатами проєкту було створено:
- 5 медових туристичних стежок з маркуванням по 80 км кожна в Колочаві (Підкарпатське воєводство) та на Косівщині. Серед них 2 – на Прикарпатті: велосипедний маршрут на 57 км та піший (7 км);
- 2 виставки, які працюють на постійній основі: “Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до розумного вулика” (Косів) на Франківщині та Колочаві (Закарпаття).
На конференції було обговорено питання тонкощів ведення медового туризму, апітерапії та її ролі в урізноманітненні туристичної продукції на Прикарпатті.
Племінна пасіка
Бджільництво Франківщини вийшло на новий рівень. Кооперативна пасіка “Селекціонер”, що в с. Войнилів Калуського району стала племінною. Такий статус дає змогу селекціювати бджіл, утримувати та розповсюджувати селекційний матеріал. Таке господарство належить до генофонду країни.
Облітний пристрій “Горгани”, що літає в Карпатах на висоті 1000 м, дав змогу зібрати велику кількість селекційного матеріалу. Пасічники з регіонів та учасники кооперативу провели низку спостережень, які стали основою для подальших експериментів.
Спільно із закордонними партнерами, реалізується наступний етап розвитку програми “Селекція та збереження карпатських бджіл”. Щоб контролювати чистоту популяції комах, проводять роботу над створенням відокремленого расово облітника в Галицькому районі.
Голова підприємства зазначив, що вони тісно співпрацюють зі столичним Інститутом бджільництва ім. Прокоповича. Спільно з науковцями беруть участь у формуванні змін до чинного закону про бджільництво, котрий є застарілим. Проводять заходи, аби залучити народних депутатів до затвердження цих змін у ВР.
Експорт меду
Окрім “медового туризму”, взято орієнтир на експортоорієнтованість галузі бджільництва. Акцентується увага на тому, що розвиток пасік здатен позитивно вплинути, на соціально-економічний розвиток населення та економіку країни. З державного бюджету виділяються кошти для розвитку медового бізнесу в регіонах. Зокрема, для Франківщини було виділено близько тринадцяти млн гривень.
Попри наявні труднощі в галузі, бджільництво здатне позитивно впливати на експортний потенціал. Щороку за кордон направляється понад 56 тисяч тонн меду і ця цифра росте. Україна серед тих країн, де експорт меду найбільший (35%).
На Франківщині утримують близько 143 тис. бджолиних сімей. Основна частка продуктів бджільництва використовується для власного споживання і, частково, реалізації на внутрішній ринок. Тому в цьому році наголошується на кооперації бджолярів задля гідної конкуренції на внутрішньоукраїнських та закордонних ринках.
В Долинській об’єднаній територіальній громаді на Франківщині 250 пасічників об’єднались, щоб із якісним медом вийти на закордонний ринок збуту. Десять років місцева влада сприяла можливості просуванню продуктів бджільництва на внутрішньому ринку, а тепер з’явилась нагода вийти на закордонний.
Міська рада та благодійна організація “Благодійний фонд Долини” створили проєкт “Підготовка Долинських підприємців до виробництва конкурентоспроможної продукції бджільництва для експорту”. Торгово-промислова палата підготувала маркетингові дослідження по ринках бджолиних продуктів Польщі та Канади.
Лабораторні дослідження дали можливість протестувати кілька видів пилку та виявили завелику кількість вологи, що є забороненою. Пасічники переглянули методики виробництва меду, аби надалі виготовляти безпечну продукцію бджільництва.
Грантові кошти дозволили створити завод з автоматичними лініями фасування, розливання меду та продуктів ягідництва. Зараз його активно облаштовують, аби відправляти на закордонні ринки лише якісну та конкурентоспроможну продукцію.
Контроль здоров’я бджіл
Цього року планується ще ретельніший контроль за дотриманням правильних умов ведення бджільництва. Йдеться про нагляд за правильним використанням засобів захисту рослин та станом комах на пасіках. Здорові бджоли – щаслива пасіка та доброякісна продукція. Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-франківській області наголошує, що кожен пасічник повинен ретельно стежити за здоров’ям своїх бджіл.
Цього року планують вести строгіший контроль за попередженням інфекційних та інвазійних захворювань бджіл. Всіх бджолярів закликають весною не нехтувати ревізією пасіки. Її здійснюють працівники держслужби ветеринарної медицини до середини травня.
Фахівці будуть проводити клінічний огляд бджолиних сімей, забір підмору та розплоду комах для лабораторних досліджень на американську та європейську гнильцю, нозематоз, вароатоз та акарапідоз. Усі дослідження проводяться за державні кошти лише зареєстрованих в Держпродспоживслужбі та органах місцевого самоврядування пасік.
Результати досліджень будуть вводитись у паспорт пасіки та засвідчуватиметься її ветеринарно-санітарний стан. Наголошується на тому, що в разі підозри чи факту отруєння бджіл, відразу потрібно звертатись у відповідний орган.
Відомі випадки недобросовісного дотримання санітарних норм по транспортуванню, зберіганню, торгівлі та застосуванню засобів захисту рослин. Внаслідок чого, бджоли на Франківщині отруювались та гинули.
Цього року наголос поставлений на дотриманні всіх інструкцій, щоб зберегти здоров’я бджіл та якісну комунікацію між територіальними громадами, фермерами, поліцією, приватними господарствами.
Місцевий пасічник С. Радчук стверджує, аби робота пасічників та фермерів була злагодженою, потрібно переймати закордонний досвід. Він працював раніше в Канаді, а там ніяких проблем між різними видами господарювання не виникало. Каже, до пасічників там особливе ставлення. Бджоли запилюють ліси, квіти, поля. Бджолярі з того мають дотації. Якщо якийсь фермер недобросовісно отруїв бджіл на пасіці, то після такого випадку, фермером працювати більше не зможе. В нього заберуть і ферму, і техніку. Коли удобрюються поля, збирається відповідна комісія, яка слідкує за дотриманням всіх правил. Знову ж таки, все впирається у дотримання законів. Там з цим строгіше.
Бджільництво на Франківщині – одна з найдавніших господарських діяльностей задля отримання меду та воску. В 2023 здійснено низку інновацій, котрі дають змогу розвиватись бджільництву як в межах держави, так і закордоном, вирощувати здорових бджіл та якісно співпрацювати з владою та фермерами регіону.
