Єдиний континент, на якому нема дерев – Антарктида. Через глобальне потепління та зміну клімату, в деяких місцях, почала формуватись тундра. Вчені стверджують, що через сто років в Антарктиді з’являться перші дерева. Зміні клімату сприяє також вирубка лісів. Тому, не останнє місце в сповільненні цього процесу займає озеленення міст. Як вирішується питання озеленення у Франківську – у статті на frankivsk.name.
Норми озеленення
У чинних будівельних нормах прописано, що згідно з площею вулиць, 25% її території повинна бути засаджена деревами та іншими насадженнями. Що стосується великих вулиць та людних бульварів, то тут насаджень має бути 50%. Проблема полягає в тому, що таких норм не дотримуються всюди, лише вибірково. Не для всіх проблема озеленення стоїть так гостро.
Якщо рівняти з європейськими країнами, то там питання зелених насаджень вирішують першочергово. Без дотримання певних норм, вулиці не змогли б пройти відповідну експертизу. В нашій державі це питання, на жаль, не стоїть так гостро. Наслідком є цілком “голі” сірі вулиці, що нагадують кам’яну пустелю.
У Франківську – такими районами є”Арсен” та “Епіцентр”. Відносно недавно тут було збудовано нові вулиці, а про озеленення не потурбувались. Легше всього загнати велику площу під рівненький асфальт, хоч це і є порушенням вимог будівництва. Шкода, але такі випадки не одиничні. Комунальні служби роблять все можливе, аби виправити цю ситуацію. Вони намагаються висадити, хоч якусь зелень між ці бетонні джунглі.
Проблемні зони
Михайло Смушак, котрий є директором департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою, стверджує, що за сприяння його департаменту намагаються максимально озеленити ті вулиці, де це важко зробити. Наприклад, попри всі труднощі, вдалось засадити деревами Галицьку. Там облаштували велосипедну доріжку, технічну зону та зону для пішоходів.
Проте, пан Смушак зауважує, що в Івано-Франківську є багато зон, які потребують ремонту та перебудови. В процесі є розробка проєкту щодо вулиці Коновальця. Раніше, її прикрашали зелені насадження, але зараз там багато нових забудов та МАФів. Через ці фактори, вигляд вулиці потребує кардинальних змін. Найперше – це зелені зони та доріжки для велосипедистів. На жаль, контролювати всі виконавчі служби неможливо, але що стосується зон, де його департамент є замовником, то там намагаються по максимуму насадити зелених рослин.
Крім нових насаджень, “легені міста” намагаються зберегти й іншими методами. Наприклад, докладаються до оновлень прибудинкових територій, або не дозволяють забудувати сквери. Така історія трапилась зі сквером “Первоцвіт” на Пасічній. Тут хотіли збудувати будинок.
У Європі строго слідують законам, які обійти просто неможливо. Що стосується України – тут все навпаки. Найбільшою загрозою озелененню міста є нові забудови. На Кисилевській височіє новобудова, довкола якої нема ні одного деревця, все залито в бетон. Що стосується реконструювання доріг, як стверджує Смушак, то проєктів без зелених зон його департамент не пропускає.
Проблема полягає і в самих містянах. Деякі франківці думають лише про наявність великого паркування, а те, що діти не матимуть місця для ігор та прогулянок їх не цікавить. Планується такий експеримент: комунальні служби хочуть збудувати один двір, де не буде машин. Паркування планують перенести трохи далі й таким чином оживити територію. Але це, наразі, лише проєкт, який втілити – досить ризиковане рішення.
Це не означає, що у Франківську одні лише проблемні зони. Наприклад, на Вовчинецькій 198-а-200 будівлі від дороги відгороджені зеленими насадженнями. Всередині теж багато зелені. Там навіть планується невелика спортивна зона, де можна і в футбол зіграти, і на шашлики сходити.
Заміна квітам
Франківськ не є виключенням, що стосується квітів. Тут теж, традиційно, люблять, аби все цвіло та майоріло різними барвами цвітінь. Пан Смушак розповідає, що в Європі така практика давно відійшла у минуле. Якщо і можна побачити клумби, то вони лише доповнюють основний дизайн. Цього року в місті планується кілька нових ландшафтних проєктів, які націлені на те, аби зменшити кількість квіткових насаджень.
Щороку на них витрачаються кошти. Хоч це і гарно, користі, на відміну від зелених насаджень, ніякої нема. Тому, в цьому питанні ми теж відстаємо від європейських сусідів. В нас люди ще не готові до кардинальних змін та відмовитись від квітів. Доводиться робити все поступово.
Цього року у планах практика з висадженням живоплоту. До слова, в 90-х роках в Івано-Франківську було багато таких насаджень, але тоді їх масово винищували. В Європі, навпаки, намагаються висаджувати саме живопліт. Ним розділяють дитячі майданчики від приватних територій та доріг.
Не без участі громади
Найбільшими зеленими зонами в місті опікується “Центр розвитку міста та рекреації”. Сквери, озера, парки – незамінна та важлива складова інфраструктури Франківська. Парк культури та відпочинку ім. Шевченка – це пам’ятка садово-паркового мистецтва, яка є основним об’єктом догляду комунального підприємства.
У парку вирощено багато рідкісних та цінних дерев, наприклад, китайське дерево гінко, тюльпанове дерево, айлант, срібляста колюча ялинка, бархат амурський та ін. Раніше, дерева висаджували за англійським стилем – видовими групами та пейзажами. Тому і зараз намагаються дотримуватись цього принципу. На липовій алеї було висаджено молоді липи, дуби, глід, гінко, платани та червоні і японські клени. “Центр розвитку міста та рекреації” активно працює над відновленням паркових газонів, галявин, реконструює клумби.
І ще один важливий момент, що стосується озеленення міста, – залучення громадськості. Руслана Василюк, що керує комунальним підприємством, стверджує, що такий метод дуже гарно працює. Раніше така практика вже застосовувалась і до висаджування дерев долучались громадські організації, містяни та юридичні особи. Завдяки цьому, в парку виросли нові алеї бузку, магнолій, сакур, японської верби. Міське озеро засадили молодими туями та звивистими вербами.
У місті діє проєкт “Пам’ятне дерево”, що дозволяє франківцям увіковічити важливі для них дати. Та все ж, головна мета проєкту – збільшити кількість зелених насаджень в Івано-Франківську та відповідальність людей перед ними. Якщо у дерева є власник, то це прищеплює йому бажання доглядати та берегти його. Інші також будуть мати розуміння, що дерево комусь належить. Ніхто не скасовував факту вандалізму та людей, для яких зламати дерево, наче розвага.
Попри таку акцію, комунальники теж займаються висаджуванням дерев у місті. Щороку кількість перевищує 1000 саджанців, висотою 3-4 м. Такі деревця краще висаджуються та їх важче знищити. Вибір дерева залежить від місця, де його планують садити. Якщо вулиця обросла липами, то ялинки там вирощувати не будуть. На озеленення також впливає архітектура міста. До прикладу, на Л. Українки та пл. Міцкевича насаджували кілька видів дерев. Там, де бракувало затінку – клени, коло мед університету садили сливи, на площі Міцкевича – туї.
Як озеленювали місто минулого року
В жовтні на Валах закінчили садити дерева. Там висадили тридцять лип, срібних ялин та ясенів. Садили, переважно, вже більші саджанці, оскільки відсоток того, що вони приживуться – значно вищий. Міський голова Р. Марцінків запевняє, що різні куточки міста поповняться ще на 1500 нових дерев. Міський голова вже раніше заявляв, що планує зробити Франківськ максимально зеленим. Так, зараз чинними є 51 сквер, але пан Марцінків порахував, що кожен мікрорайон повинен мати свій невеликий парк. Кількість їх має збільшитись до 200.
У Вовчинецьких горах теж мають плани облаштувати парк. Очільник міста знає, що це улюблена у багатьох містян територія. Саме тому – це чудова нагода подарувати Франківську ще одну зелену зону. Доведеться плідно попрацювати над благоустроєм, відновити спортивні локації, які там раніше були. Зелених оазисів в місті не буває забагато. На озеленення міста планується витратити 3 млн гривень.
Франківські активісти зобов’язались створити мапу зелених насаджень в місті. Так вдасться систематизувати усі зелені зони та відтворити їх на спеціально розробленому сайті. Про кожну зону планують написати історію: як було та стало. Розділ “Сьогодення” буде присвячений опису сучасного вигляду зони, дерев, які там ростуть та її благоустрою. Найцікавішим стане розділ про майбутні зміни в зеленій зоні.
Таким чином, питання озеленення міста стоїть досить гостро. Щоб рівнятись на європейські міста, потрібно докласти чимало зусиль, змін та залучити до цього свідому громадськість.
