Рідкісні комахи Прикарпаття

Прикарпаття дуже різноманітне як на флору, так і на фауну. Ми можемо тут спостерігати за різними видами рідкісних тварин, рослин, комах… Насправді, тут можна зустріти навіть тих, хто занесений до Червоної Книги України. Хоча це складно, але в лісах Прикарпаття можна побачити навіть саламандру карпатську, яка є рідкісним створінням, пише frankivsk.name.

Найцікавіше те, що також багато комах, які занесені до Червоної книги України.  Тому варто бути обережними та вміти розрізняти їх.

Офіогомфус Цецилія

Офіогомфус Цецилію можна зустріти у Прикарпатті, а також у Західному Лісостепу або в Карпатах. Їх немає багато, тому вони зазвичай поодинокі зустрічні на шляху в мешканців Прикарпаття. Довжина тіла – 50-58 мм. Має комаха також цікаве забарвлення – тіло оливково-зелене з чорними кільцями на черевці. Світлі частини тіла зелені або жовті. Офіогомфус Цецилія надає перевагу спокійним річкам, в яких є гравійне дно або повільні поточні струмки. Розмножуються вони за допомогою спарювання, після чого самка відкладає яйця на скупчення водних рослин або рослинних залишків.

Найбільшою загрозою саме для цього виду є зміна гідрологічного режиму річок, евтрофікація водойм внаслідок господарської діяльності суспільства. Задля їх збереження вид Офіогомфус внесений до Червоної книги України, у ІІ додаток Бернської конвенції. Та за допомогою цього потрібно виконувати загальні вимоги щодо їхньої охорони гідробіоценозів річок.

Бабка перев’язана

Бабка перев’язана мешкає тільки на невеликих висотах Карпат і у Прикарпатті. Їхнє переміщення ніколи не буває масовим, а тільки поодиноким. Тіло бабки маленьке- 28-33 мм, крила – 21-27 мм. Самці відрізняються своїм червоним животиком.  Основною відмінною особливістю є наявність в обох статей, широких смуг по всій зовнішній частині кожного крила. Личинки цього виду надають перевагу слабо проточним водоймам. У горах бабка піднімається тільки до висоти  500 метрів.  Найбільша загроза для їхнього існування – це забруднення водойм. Для того, щоб зберегти цей вид потрібно покращувати стан водойм, прісноводних екосистем.

Кведій карпатський

Кведій карпатський – мешканець Карпат. За розміром цей вид не є великим, адже його розмір становить 7,5 мм. Має чорне забарвлення, його передньоспинка смолисто-коричнева, облямована червоно-жовтою смугою. Очі дуже великі та випуклі. Личинки та жуки – активні хижаки, що регулюють чисельність шкідливих для лісового господарства видів.  Найбільшою загрозою для Кведія карпатського є порушення природних біотопів, тобто санітарна вирубка лісів та рекреаційне навантаження на вразливі гірські біотопи. Задля збереження цього виду слід вивчати екологію та біологічні особливості виду.

Хризоліна карпатська

Хризоліна карпатська – мешканка Карпат. Відноситься до виду комах з родини Листоїдів. Дуже маленька за розміром – 5,5-7,7 мм. Має чорно-зелене забарвлення. Цей  вид зустрічається по всій смузі Карпат, здебільшого у високогір’ях. Зимує Хризоліна карпатська в дорослій фазі.  Заходи з охорони поки що досі не розроблені. Задля того, щоб зберегти саме цей вид потрібно вивчити спосіб життя, його цикл розвитку, кормові рослини та взяти під контроль місце розмноження.

Аполлон

Верховинець Аполлон – це великий денний метелик, якого основне забарвлення молочного кольору. Задні крила круглі з червоними «очками». Вид занесений до Червоної книги. Вчені вважають, що Аполлон зник із більшості відомих місць його поширення. Також є думка про те, що він зовсім вимер. Наданий час знахідки невідомі. Останній раз його виявили в Івано-Франківській області у 1865 році.

Раніше траплявся на рівнинах, де був піщаний і кам’янистий грунт. Причини зміни чисельності – це руйнування місць перебування Аполлона. Сюди відносять вирубку лісів, насадження деревних монокультур, зміни у структурі землекористування, рекреаційне навантаження.

Евхальція різнобарвна

Евхальція різнобарвна існує у Івано-Франківській області. Має розмах крил від 28 мм до 45 мм. Забарвлення передніх крил зеленувато-оливковий. У Івано-Франківській області здебільшого зустрічається у Верховинському районі. Трапляється дуже рідко в горах на висоті 1200-2000 м над рівнем моря та у степах.

Евхальція різнобарвна дає одну генерацію на рік.  Активна здебільшого, коли темніє або ж вночі. Гусінь живе спочатку групами серед обплетених шовковинкою листків кормових рослин.  Вид занесений до Червоної книги через надмірний випас худоби, наявність паразитичних комах і застосування пестицидів. Заходи з їхньої охорони досі не розроблені. Задля їх збереження потрібно обмежити випасання худоби, викошування трави.

Джміль Лезус

Джміль Лезус зустрічається багато де, і не тільки в Карпатах, але й у Чернівецькій, Одеській та Херсонській областях. Довжина тіла маток – 16-18 мм. У самців менша – 14-16 мм.  Живиться нектаром і пилком рослин.  Саме цей вид є запилювачем квіткових рослин таких як, люцерна, конюшина, огірки, гарбузи та іншій бахчеві культури. Їхню чисельність знижує значне скорочення місць, які є придатними для їхнього гніздування та збору корму. Гнізда знищуються здебільшого під час оранки полів, лук або скошування рослин та загибель дрібних особин. Задля їхнього збереження потрібно створити заказники та нові заповідники в інших місцях мешкання виду.

Ктенофора прикрашена

Ктенофора прикрашена не є великою за розміром – 20-26 мм. Забарвлення дуже цікаве, адже на крилі димчасто-бура пляма, а сам колір комахи – чорно-жовтий. Зазвичай перебувають у широколистяних лісах або ж мішаних.  Антени самців гребінчасті, з двома парами відростків. Заднє стегно руде з чорною передвершинною смужкою. Характер живлення цього виду – це личинки в трухлявій деревині дупел дерев. Найбільша загроза Ктенофори прикрашеної – вирубування старих дерев. Охорона над цим видом не проводиться.

На Прикарпатті є безліч комах, які під загрозою вимирання. Задля їх збереження потрібно обережно ставитися до довкілля та усвідомлювати всю екологічну проблему, яка здебільшого спричиняється різними причинами.  

Get in Touch