Поки івано-франківська влада думала, як налагодити у місті інфраструктуру, яка системно сортуватиме відходи, міські активісти взяли й організували сортування й переробку сміття самостійно, пише frankivsk.name.
Так, громадська організація SortSmart не тільки зайнялася цим сама, а й допомогла іншим.
Яка була ситуація у Франківську зі сміттям
На сміттєвих майданчиках Івано-Франківська не було контейнерів для роздільного збору сміття. Хіба що приватні компанії потурбувались про контейнери, до яких можна викидати окремо пет-пляшки і скло. Однак якщо містяни хотіли позбутися відсортованого вдома пластику, паперу, металу чи небезпечних відходів, були змушені намотати добрі кола по Франківську.
Відходи, які викидають мешканці будинків, зазвичай везли на полігони. Однак про цю послугу влада змушена була домовлятися з приватними перевізниками. Сам же полігон мав локацію на відстані 15 км від міста, від біля с. Рибне. Сюди звозили не лише відходи з Франківська, а й з кількох туристичних перлин області.
Сортувальна лінія у місті
Так, у Франківську встановили сортувальний комплекс. Він міг переробити 50 тонн відходів протягом зміни. Однак лише шосту частину з тієї кількості сміття, яку везли на полігон, відправляли на сортування. При цьому у цьому комплексі займалися лише сортуванням пет-пляшок, скла, паперу, пластику та поліетилену. Їх купувало спеціальне підприємство для переробки. Решту сміття складали на «гори» полігону.
У мерії розробили проєкт щодо сортування сміття у місті, проте його ніяк не могли погодити, адже перевізники не хотіли мати справу із процесом сортування сміття, оскільки це вимагало інвестицій з їхнього боку.
Альтернатива
Поки місцева влада думала, як запустити процес сортування сміття у Франківську, містяни самі почали шукати альтернативу. Вони протягом кількох років самі зайнялись сортуванням та почали здавати на переробку вторинну сировину. У цьому їм допомогла громадська організація SortSmart, пише «Куфер».
За зміну ситуації в місті взялися четверо активістів. Почалось усе з запитання керівника ІТ-компанії у соцмережі щодо вивезення з офісів макулатури. Там кожного дня накопичувалось близько 20 кілограмів вторинної сировини. З’ясувалось, ніхто у Франківську таким вивезенням не займається.
За словами співзасновниці SortSmart Марічки Федорук, вони вирішили співпрацювати з цією компанією.
Згодом спільно виробили відповідні алгоритми роботи. З часом до цієї громадської організації за допомогою щодо вивезення сировини звернувся ще один офіс. Так і почалося: активістам навіть не потрібно було рекламувати свою діяльність. Вони ж для себе знайшли ту сферу діяльності, в якій можуть бути корисними для інших. Організація SortSmart почала співпрацювати з 15 компаніями Івано-Франківська. Таким чином останні вирішили питання щодо вивозу з їхніх офісів паперу, скла, пластику, металу і tetra pak.
До того ж активісти привчали і самих співробітників вищезгаданих компаній сортувати самотужки відходи, які накопичуються в офісах. Навіть організували на місцях спеціальні зони. Відходи звідти активісти везли на склад, де їх сортували та відправляли на переробку.
SortМобіль
Згодом до цієї ініціативи почали долучатися і інші мешканці міста. Вони сортувати сміття у своїх домівках і не знали, куди віддати ці відходи. Так в активістів і виникла ідея створити проєкт SortМобіль – мобільну станцію сортування сміття. Він мав на меті навчити іванофранківців правильно відсортовувати відходи, аби «гори» на полігоні не росли щодня шаленими темпами. При цьому цей процес демонстрував бажання самих містян та їхню ініціативу долучитися до процесу сортування ТПВ у місті.
Так, SortМобіль кожні два тижні їздив Франківськом, зупинявся на двадцять хвилин у чотирьох районах, міста, і за цей час мешканці Франківська мали змогу віддати активістам посортовані відходи.
Цю вторинну сировину везли на склад SortSmart і досортовували. Опісля заготівельники-підприємці забивали її для передачі на переробні заводи.
Протягом місяця SortМобіль міг зібрати приблизно 200 кг вторинної сировини. При цьому кількість охочих віддати активістам відсортоване сміття щоразу збільшувалася.
Звідки гроші?
Співзасновниця SortSmart зізналася: активісти спочатку думати, що відходи приноситимуть їм певні кошти, проте згодом порахувати і зрозуміти: заробити на цьому не вдасться, адже ціна на вторсировину на сьогодні доволі низька. Натомість однак поїздка містом виїзд SortМобіля вартувала 700-800 грн. А верталась із здачі сировини лише певна частина.
Спочатку активісти віддавали на процес свої гроші. Згодом підприємство перейшло на змішану систему доходу: долучали до процесу гроші, які вдалося зібрати за вивезення вторинної сировини з вищезгаданих офісів, залучали і грантові кошти та виручені гроші за передачу сміття на переробку. Це дало змогу не витрачати власних коштів на процес.
Активісти також розповіли: не сподівались на те, що швидше процесом сортування відходів в Івано-Франківську займеться місто, тож взяли справу у свої руки. Хоча зізналися, що самі не могли тоді звернути гори, тому потрібна була також й ініціатива влади. А мешканці повинні були усвідомити важливість процесу і відповідально ставитися до сортування сміття.
Поради із запуску SortМобіля в інших містах
Активісти також розповіли: аби запустити таку ініціативу у своєму місті, потрібно для початку взятися за реєстрацію юридичної особи. Також підрахувати, у скільки вам обійдеться запуск та реалізація такої ініціативи і звідки ви можете залучити на неї кошти. Варто звернути увагу, що франківські активісти оплачували оренду відповідного авто, платили водію, закуповували бензин, орендували склад. Також потрібно витратити кошти і на роботу сортувальників, юридичні послуги, брендування. Рекомендують активісти передбачити винагороду і для координатора ініціативи.
При цьому ви повинні взятися за вивчення ринку вторинної сировини у своєму місті чи області, зайнятись пошуком спеціального приміщення для збору відсортованих відходів. Не менш важливою є й інформаційна кампанія серед мешканців. Якщо готові – вперед втілювати еко-зміни у своєму регіоні.