Коли і як створювали міське озеро Івано-Франківська

Найбільша штучна водойма міста Івано-Франківська, одне із улюблених місць для відпочинку містян. Центральне міське озеро іноді називають Станіславським морем. Площа водойми – понад 36 гектарів, а глибина – від 2 до 5 метрів. Чим для франківців є міське озеро та коли і як воно виникло – пишемо далі. Більше на сайті frankivsk.name.

Одне з кращих місць відпочинку у Франківську

Довкола озера франківці та гості міста полюбляють прогулятися, порибалити, зайнятися спортом. Тут можна взяти на прокат човен, катамаран,  а при хороших умовах – скупатися та позасмагати на сонці. Пейзажі міського озера наштовхують на спокій на романтичність. Тут недарма спорудили місток Любові до Острова Закоханих, що має форму серця. 

Влітку міське озеро – локація для спортивних занять. Тут чимало велосипедистів, бігунів, скейтерів. Останніми роками для них спорудили якісну інфраструктуру зі спеціальними доріжками й відміткою. Пішохідне коло довкола озера – три кілометри. Це пішохідні та велосипедні доріжки, лавочки й ліхтарі. 

Міське озеро: історія створення

Задовго до існування міського парку та околиці Станіслава функціонував приватний парк молдавського шляхетного роду Ромашканів. Вони облагородили довкола маєтків територію, посадили квіти і кущі. А центрі розташували озерце. Зараз воно відоме як Лебедине озеро. На карті міста 1848 року водойма уже існувала.

Згодом барон Ромашкан розширив справу – викопав ще два ставки  поблизу впродовж 1907-08 років. Наприкінці 19 століття поруч із його володіннями заклали міський парк. Тоді місцева влада пропонувала Ромашкану викупити його землю, проте той відмовлявся. 

Із приходом до влади більшовиків землі Ромашканів приєднали до міського пару. Взимку 1952 року на його ставкам влада влаштувала чемпіонат із хокею. Згодом на одному із озер відкрили водний басейн, пише сайт обласного управління водними ресурсами. 

У 1954 році газета «Прикарпатська правда» повідомила, що в місті з’явиться центральне озеро площею 36 гектарів. Для цього необхідно було вибрати понад 98 тисяч кубометрів грунту, укласти дамбу та впорядкувати територію. За планом озеро розділювали на декілька зн – човнових змагань, рибної ловлі, пляжу із рестораном, спортивний сектор.

C:\Users\korzhuk\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\177883465_1673975142992099_4091525633008298409_n.jpg
архівне фото – report.if.ua

У березні розпочали роботи. До них залучили місцеві підприємства. Озеро будували на болотистій місцевості, де розташовувалися притоки Бистриці Солотвинської. У червні 1955 року робітники зруйнували перемичку і води річки почали заповнювати місцевість. Урочисте відкриття озера провели 26 червня.

Довкола водойми висадили 5 тисяч дерев, 95 тисяч кущів. Облаштувала на території душові кабінки, станцію прокату човнів, питні фонтанчики. Із Одеси до Франківська привезли 11 човнів. Також створили спеціальну рятувальну групу із шести спортсменів і колишніх моряків.

Реальне озеро дещо відрізнялося від описаного в газеті. Ресторану не було, а пляжну зону розмістили в східній частині. Там поклали бетонний басейн і вишку для стрибків. Згодом її зрізали. Також у 1955 році на території поблизу озера збудували літній кінотеатр в гуцульському стилі. До нього перекинули дерев’яний місток. Взимку водойма слугували за величезну ковзанку. 

Get in Touch