Війна зазвичай асоціюється з руйнуваннями, втратами, тривогою, боротьбою за життя. Ми говоримо про безпеку, укриття, оборону, про кількість ракет і напрямки ударів. Але майже ніколи — про повітря, яким дихаємо після чергової атаки. Про невидимий фронт, що проходить просто в легенях кожної людини.
Бо вибухи — це не лише звук і ударна хвиля. Це хмара хімічних сполук, токсинів і дрібнодисперсного пилу, який довго висить над містами. Це продукти горіння, що залишаються після пожеж на складах, ТЕЦ, інфраструктурних об’єктах. Це мільйони мікрочастинок, які опускаються на землю дощами, потрапляють у воду, у ґрунт — і в наш організм, пише frankivsk.name.
Під час війни довкілля ніби стає другорядним, адже на першому місці життя. Проте і воно, і здоров’я людей невіддільні одне від одного. Те, чим ми дихаємо сьогодні, визначатиме, як ми почуватимемося завтра — і в майбутньому після перемоги.
Атмосфера війни: що потрапляє у повітря під час запусків ракет і дронів
«Будь-який політ — це згорання палива. А з цим — викиди шкідливих речовин у повітря», — пояснює професорка кафедри екології ІФНТУНГ Людмила Архипова.
Звучить наче очевидність, але рідко хтось уявляє, скільки саме забруднювачів утворюється під час запуску однієї ракети. Військова техніка працює на високореактивному паливі, яке при згоранні дає значно більший викид токсичних компонентів, ніж, наприклад, автомобільні двигуни.
Основні викиди під час запусків БпЛА та ракет
У повітря вивільняються:
- Оксиди азоту (NOx) — токсичні гази, що подразнюють слизові оболонки та сприяють утворенню смогів.
- Оксиди сірки (SO₂) — сполуки, які стають ключовими у формуванні кислотних дощів.
- Оксиди вуглецю (CO і CO₂) — особливо вуглекислий газ, що посилює парниковий ефект.
- Дрібнодисперсні частинки PM2.5 та PM10 — невидимі оку мікрочастинки, які можуть перебувати у повітрі від кількох годин до кількох днів.
«Ці частинки настільки дрібні, що проникають у легені й навіть у кров, стаючи причиною хронічних хвороб», — наголошує Архипова.
І це лише викиди від польоту. А ще є наслідки вибухів, пожеж і руйнування інфраструктури, які лише підсилюють загальну токсичну картину.
Які речовини утворюються після детонації
Більшість сучасних боєприпасів містять вибухові суміші, у складі яких — нітросполуки, амонійні солі, метали. Після вибуху частина цих речовин згорає, частина — розпадається на токсичні компоненти, а частина — просто розлітається у вигляді мікропилу.
Унаслідок вибухів і пожеж у повітря потрапляють:
- бензопірен — канцероген, що утворюється в диму,
- формальдегід, феноли, аміак,
- важкі метали — свинець, кадмій, ртуть, хром,
- хлорорганічні сполуки, якщо горять пластики або електроніка.
Усе це утворює щільний токсичний коктейль, який за вітряної погоди може розноситися на кілометри.
Кислотні дощі: невидима загроза, що змінює хімію ґрунтів і води
“Кислотний дощ може потрапити у відкриті джерела водопостачання. Це вже загроза для здоров’я”, — підкреслює професорка.
Кислотні дощі — один із найнебезпечніших побічних ефектів бойових дій.
Як утворюється кислотний дощ
Оксиди сірки та азоту, вивільнені під час згорання ракетного пального або після пожеж, вступають у реакцію з водяною парою. Утворюються:
- сірчана кислота (H₂SO₄)
- азотна кислота (HNO₃)
Ці речовини осідають разом з опадами і змінюють кислотність довкілля.
Наслідки кислотних дощів
- руйнування листя, опіки на рослинах;
- вимивання калію, кальцію та магнію із ґрунтів;
- загибель риб у водоймах;
- накопичення токсинів у джерелах питної води;
- подразнення шкіри та волосся;
- зміна pH організму при постійному контакті.
У регіонах, де обстріли відбуваються регулярно, кислотність опадів уже неодноразово перевищувала безпечні значення — фіксують екологи.
Скільки забруднення виробляє одна ракета: цифри, які вражають
«Один запуск ракети — це 60 кг шкідливих речовин, — каже Людмила Архипова. — І таких запусків — десятки щодня. Ми дихаємо війною буквально».
Для порівняння:
- норми забруднення вимірюються у міліграмах на кожен кубічний дециметр повітря;
- 1 кг = 1 000 000 мг.
Отже, одна ракета може перевищити природну норму в тисячі разів. А тепер помножмо це на:
- кількість запусків за добу;
- кількість збитих ракет, які згорають у повітрі;
- кількість пожеж на складах, нафтобазах, електростанціях;
- кількість зруйнованих будівель, де горить пластик, проводка, техніка.
Це — хімічний туман, який розсіюється над містами і висить там довше, ніж дим від багаття.
Як це впливає на здоров’я: фізичні та психосоматичні наслідки
Короткострокові наслідки
Після вибухів або ранкових сирен все частіше люди скаржаться на:
- печіння в очах та сльозотечу,
- першіння в горлі,
- кашель,
- утруднене дихання,
- загострення астми та бронхіту,
- головні болі, запаморочення,
- підвищення артеріального тиску.
Екологи та медики пояснюють це дією дрібнодисперсних частинок і оксидів азоту, які є подразниками дихальних шляхів.
Довгострокові наслідки
Під час постійних обстрілів або проживання в зоні з високим рівнем забруднення можливі:
- хронічні захворювання легенів, у тому числі ХОЗЛ;
- алергічні реакції та дерматити;
- зниження імунітету;
- ендокринні порушення;
- серцево-судинні захворювання;
- підвищений ризик онкологічних процесів;
- психосоматичні розлади — від безсоння до апатії і тривожних станів.
«Стрес і забруднене повітря — це подвійний удар по організму», — підкреслює Архипова.
Задимлення після вибуху і сирени, що повторюються, створюють постійну напругу, яка змінює гормональний фон і послаблює захисні функції організму.
Війна і клімат: чи справді атаки впливають на глобальне потепління
Так, і вплив значно більший, ніж здається.
Під час згорання пального до атмосфери потрапляють:
- CO₂ — головний парниковий газ,
- фторовані та хлоровані вуглеводні — надзвичайно стійкі та потужні парникові агенти,
- метан та інші леткі органічні сполуки.
«Ці речовини утримують тепло в атмосфері — і ми бачимо реальні кліматичні зміни просто зараз», — каже екологиня.
Сріблясті хмари — міф про дрони: що насправді бачимо на небі
Соцмережі часто вибухають дописами про «перламутрові хмари» після нічних атак. Проте це — міф.
«Сріблясті або перламутрові хмари формуються у стратосфері або мезосфері, на висоті понад 10 км. Жоден дрон чи ракета туди не долітає», — пояснює Архипова.
Це природний атмосферний феномен, який не має стосунку до військових дій. Але через напругу та страх люди починають пов’язувати будь-які незвичні явища з війною.
Міста під обстрілами: чому Київ, Харків і Запоріжжя дихають інакше
У мегаполісах, що перебувають під регулярними атаками, рівень забруднення повітря зростає у кілька разів. Люди там дихають сумішшю:
- продуктів згорання палива,
- токсинів після пожеж,
- викидів від руйнування промислових об’єктів,
- диму від паління електричних кабелів,
- дрібних частинок бетону, скла, пластика.
Найчастіші проблеми мешканців таких міст:
- респіраторні захворювання,
- алергії,
- дерматологічні реакції,
- проблеми з серцем,
- панічні атаки, тривожність, безсоння.
«У таких містах рівень забруднення повітря часто перевищує допустимі норми. І це — системна загроза для здоров’я», — підсумовує професорка.
Чи можемо ми себе захистити: практичні поради від франківської екологині Людмили Архипової
Попри масштабність проблеми, існують способи зменшити власний ризик.
Після вибухів або пожеж:
- не виходити надвір щонайменше 1–3 години;
- тримати вікна зачиненими;
- використовувати мокрі тканини або респіратори для фільтрації повітря;
- проводити вологе прибирання;
- очищати одяг і взуття після виходу на вулицю.
У квартирах:
- встановити побутові фільтри або очищувачі повітря з HEPA-фільтрами;
- зволожувати повітря, щоб частинки швидше осідали.
Для здоров’я:
- пити достатньо води;
- збагачувати раціон антиоксидантами (ягоди, зелень, вітамін С);
- відстежувати якість повітря через екологічні сервіси.
