Верховина – місце життя гуцулів, осередок їхньої культури та звичаїв. Туристичне селище міського типу. Центр Верховинського району. Воно знаходиться серед мальовничих гір та природи. Туди приїздять, щоб помилуватися краєвидами, розпочати свій туристичний маршрут в гори чи сходити по гриби. Далі на frankivsk.name.
Історія
Вперше згадується село Верховина у записах 1424 року. Тоді ще не було назви “Верховина” і звалося селище “Жаб’є”. Так ніхто і не знає, чому село на Прикарпатті могла називатись “Жаб’є”. Можливо тут раніше було болото з такою назвою, і жителі, які тут оселилися, вирішили й надалі його так називати. А можливо винний якийсь француз, який й став першим жителем. Достеменно не відомо, адже селище має довгу історію.
Хоча перші згадки про “Жаб’є” датуються ще 15 століттям, село таки перейменували в 1962 році. Цікавий факт: “Верховина” могла бути Франківськом. Село хотіли назвати на честь письменника Івана Франка. Зрештою, для назви вибрали ту, яка характеризувала б розміщення населеного пункту. Зверху, Верховина ніби й справді оточена “верхами” й знаходиться всередині них. Звідси й назва.
Присілки
Як і колись, село ділилося на присілки. Кажуть, менталітет жителя кожної такої частини відрізняється. Наприклад, жителі одного з таких характеризуються надзвичайними акторськими здібностями. Цю частину в народі називають “Голлівудом”. Такий собі гуцульський Голлівуд. В цій частині знімали багато фільмів, в яких грали місцеві жителі.
Ще один присілок має назву “Віпча”. Він – один із найвисокогірніших. Тут живуть люди з надзвичайним музикальним слухом. Вони люблять співати та танцювати.
Традиції та звичаї
Дуже цікаво слухати про культуру цього краю, адже саме тут живуть гуцули. Їхні традиції та звичаї особливі. Проявляється це не тільки у святкуванні свят, але й в повсякденному житті. Традиційний одяг у чоловіків та жінок відрізняється. У жінок – сорочка, кожух, запаска (це така спідниця, яка має дві частини), пояс, хустка, постоли на ногах. У чоловіків кожух, постоли, сорочка, штани та капелюх. Варто додати, що більшість елементів одягу – вишити вручну. Звісно, зимою до цих наборів ще додаються теплі речі. Традиційний одяг завжди яскравий та кольоровий. В ньому ходять до церкви та на святкування.
Традицій на Верховинщині багато. Різдво тут починають святкувати ввечері 6 січня. На столі – традиційні 12 страв. Після Святої вечері, гуцули збираються та ходять колядувати. А на Зелені свята будинки прикрашаю зеленню. Багато звичаїв та традицій пов’язані з весіллям. Починаючи від традиційного одягу молодять – закінчуючи застіллям.
Побут та звичне життя
Верховинщина відома своїми полонинами, лісами. Тут розвинене сільське господарство. На Верховинщині роблять понад 7 видів сиру. Тут навіть вивели нову породу коней “Гуцулик”. Ну і звісно ж, сюди приїздять, щоб не тільки на гори подивитися, але й сходити в ліс по гриби. Грибів тут багато і як тільки починається сезон – сюди з’їздяться грибники з усієї області.
Верховина – центр гуцульської культури. Це місце, в якому відчувається особлива енергетика. Тут можна не тільки гарно відпочити, але й набратися сили та натхнення.