Равликові ферми на Прикарпатті

равликові ферми на прикарпатті

Останні два роки активно розвивається новий вид бізнесу на Прикарпатті. Деякі фермери по області зайнялись вирощуванням їстівних равликів. Такі ферми існують уже в Городенківському районі та на Богородчанщині, повідомляє frankivsk.name.

Перші спроби

В 2018 році шестеро друзів вирішили зайнятися екзотичним для українського регіону бізнесом та створили невеличку равликову ферму «Покутський равлик». Для цього вони зайняли 10 соток землі, на якій встановили спеціальні теплиці. І вже за два роки «пасовисько» розрослося на пів гектара!

Друга ферма «УхТи Равлик» з’явилась рік по тому. Тут господарством займається подружжя, та коли приходить час до великої роботи, доводиться наймати людей на допомогу, адже з равликами працювати не так вже й легко, як можна подумати. Проте подружжя Хімчаків здаватися не збираються. В планах у них – тільки розширення господарства. Так, цього року планують збільшити кількість теплиць до 12 соток.

Неквапливе господарство

Здається, що для вирощування равликів багато не треба. Кинув трави, іншої їжі, закрив від холоду та яскравого сонця і лиш збирай уже великих осіб на продаж, а то й екзотичну білу ікру. До слова, в Європі м’ясо равлика цінується досить високо. Тут платять 7-8 євро за кілограм товару, та навіть у Польщі перекупники готові заплатити не менше 3 євро за екзотичну продукцію. А біла ікра цінується ще вище – 300 євро за 100 грам!

Проте такі ціни встановлені не просто так, адже коло равликів треба походити не менше, як біля корови, а то й більше. Відпочивають господарі лиш в січні. Та найосновніша робота починається в березні. Лиш природа починає прокидатися від зимової сплячки, маточне стадо пробуджують та переміщають у спеціальні контейнери, де створюють для них сприятливі умови для розмноження. Для цього має бути висока температура повітря та вологість.

Вигідно те, що обидві особи з пари запліднюються. Равлики – гермафродити. В цей період слимакам потрібні щоденні водні процедури, чисте приміщення, спеціальний корм. Після запліднення у кокон скидається близько сотні ікринок, яку треба дуже акуратно зібрати та помістити у інкубатор. При сприятливій температурі уже через 2-3 тижні з’являються нові особини.

Власники равликових ферм запевняють, що зібрати ікру, а потім маленьких осіб дуже важко. Це кропітка та делікатна робота. Далі «дитинчат» пересаджують у теплицю, де попередньо вирощено вдосталь рослинного корму, переважно ріпаку. Щодня за ними доглядають:

  • захищають від птахів;
  • попереджають захворювання;
  • видаляють мертвих осіб;
  • чистять піддони, оскільки равлики залишають після себе дуже багато відходів;
  • миють та годують поголів’я тощо.

В одній теплиці живе декілька мільйонів равликів. Так, з однієї сотки землі можна виростити тонну екзотичного м’яса. Тож прослідкувати за ними потребує багато сил та часу. Та вже в кінці вересня можна збирати «врожай».

равликові ферми на прикарпатті

Хто їсть равликів?

Та найскладнішим питанням для власників екзотичного бізнесу є збут. В франківських ресторанах, та навіть по Україні такий делікатес поки що виявляється досить рідкісним. Та й придбати продукцію кухарі хочуть майже за безцінь.

Щоб мати достойний дохід від равликової ферми, доводиться шукати вихід на Європу. А для цього теж потрібно отримати багато дозволів та витримати неабияку конкуренцію іноземних фермерів. Тож поки що для прикарпатських бізнесменів відкритий шлях продажу тільки через Польщу.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.