Рябчика, зграю самиць тетерука та рекордну кількість орланів-білохвостів – 37 особин за два дні зафіксували бердвотчери (орнітологи-любителі) у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику під час експедиції з дослідження птахів.
Також вони спостерігали за лебедями-кликунами, канюками, різними видами дятлів, снігурами, синичками та багатьма іншими пернатими, передає Frankivsk name.
Є таке в сучасному світі популярне захоплення – спостерігати за дикими птахами. Займаючись цим науковим спортом, любителі пернатих стають активними помічниками вчених-орнітологів, адже бердвотчери визначають види птахів, реєструють їх кількість, записують особливості їхньої поведінки. А ще – залюбки діляться здобутою інформацією.
Чудові знімки – результат спостережень та фотофіксації птахів групою українських бердвотчерів, які відвідали чимало цікавих куточків Чорнобильського заповідника.
Дослідники Дмитро Комаровський, Олег Сніцар та Олексій Золотов особливо прагнули зустріти на території зони відчуження характерного лісового птаха з родини Фазанових – орябка (рябчика) та рідкісну найменшу сову України – сичика-горобця. Орябок їм трапився, але сфотографувати його не встигли. А от сичик так і не з’явився, хоча його кілька годин приманювали, відтворюючи його голос.
Чомусь жодного разу орнітологи-любителі не перетнулись і з тетеруками-самцями. Зате вдалося зняти на дереві гурт самиць. Також зафіксували рекордна кількість орланів-білохвостів – 37. Спостерігали дослідники й за лебедями-кликунами, канюками, різними видами дятлів, снігурами, синичками та багатьма іншими пернатими.
Звичайно, експедиції в Чорнобильський заповідник рідко минають без зустрічі з іншими тваринами.
Нагадаємо, різноманіття тваринного світу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника неодноразово фіксували на фото науковці.
У лютому фахівці заповідника оприлюднили результати аналізу м’яса мертвого кабана на території заповідника: рівень ізотопів у тканині тварини є характерним для низькоактивних радіоактивних відходів.
Створений у 2017 році заповідник займає приблизно дві третини території зони відчуження і фактично є резерватом, де оселяються усі знакові для європейської фауни дикі тварини. Цьогоріч під час зимового обліку птахів у зоні відчуження науковці зафіксували стабільність популяцій червонокнижних птахів, наприклад, орлана-білохвоста.
Також на заповідних теренах вже понад два десятиліття живуть завезені на Полісся з заповідника «Асканія-Нова» коні Пржевальського.