Тему старіння Марія Байляк, відома українська науковиця, біологиня, професорка, завідувачка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, досліджує вже багато років. Вона вивчає біохімію та займається дослідженням впливу різноманітних рослин та речовин на процеси старіння – розповідає frankivsk.name.
Об’єктами її досліджень стали родіола рожева, кварцетин та альфа-кетоглутарова кислота. Усі вони здатні сповільнювати старіння, збільшувати тривалість життя та мають ще ряд цікавих властивостей. Родіола рожева є природним адаптогеном, який може підвищувати працездатність та стресостійкість. З карпатської рослинки можна робити чай або спиртову настоянку. Після споживання 10-15 крапель можна відчути прилив сил та бадьорість.
Кварцетин є біохімічною речовиною, що міститься в перці, червоних яблуках, цибулі, часнику та майже всіх овочах та фруктах. Теж підвищує опірність організму до стресу.
Альфа-кетоглутарова кислота бере участь у синтезі білків, в тому числі колагену, та отриманні енергії в клітинах нашого організму. З віком її стає менше, що призводить до утворення зморшок та зниження м’язової маси. Препарат продається в аптеках у формі таблеток.
Важливо вживати ці речовини в маленьких кількостях, в іншому випадку вони діють на організм токсично та набувають протилежних властивостей.
Фенольні сполуки
Марія Михайлівна очолює дослідження науковців Прикарпатського університету в рамках проєкту “Інтермедіати фенілпропаноїдного шляху як речовини для продовження тривалості та якості життя”. Разом із колегами вона вивчає цілющі властивості родіоли рожевої, що росте в Карпатах. Під час цих досліджень було виявлено, що фенольні сполуки, які містяться в цій рослині, здатні подовжувати життя модельних організмів. Зокрема, дріжджі, вирощені на екстракті родіоли рожевої, жили довше, а плодові мушки демонстрували не лише збільшення тривалості життя, але й підвищену активність.
Дослідження проводилося за фізіологічними показниками модельних організмів, однак науковиця мріяла дізнатися більше, наприклад, про біохімічні процеси, що відбуваються в клітинах організму. Дуже важливо зрозуміти механізм дії цих речовин: чому та як саме вони діють на організм. Адже дослідивши це питання, можна буде розробити інші препарати, які матимуть таку ж дію.
Грант від Національного фонду досліджень України
Але для проведення таких досліджень потрібно було мати дороге сучасне обладнання, тож вчені дуже зраділи, коли дізналися про проведення перших конкурсів Національного фонду досліджень України та одразу ж подали заявку на участь в конкурсі “Підтримка досліджень провідних і молодих учених”. Марія Байляк та її колеги були дуже щасливі, коли їх проєкт здобув перемогу та грантове фінансування.
За виграні кошти команда науковців на чолі з Марією Байляк досліджує механізм дії фенольних речовин, що містяться в родіолі рожевій, на клітинному рівні. Крім того, вивчаються властивості інших рослин, багатих на фенольні сполуки, та чистих фенольних речовин.
Лабораторні дослідження
Марія Михайлівна та її команда досліджують дію цих речовин на організми плодових мушок та мишей. До повномасштабного вторгнення науковці успішно завершили більшість запланованих експериментів з плодовими мушками. Крім того, вони виростили дві групи мишей, щоб порівняти показники молодих особин з дорослими.
Дослідниця розповідає, що раціон обох груп відрізнявся: першій групі гризунів додавали до корму екстракт родіоли та інші рослини, багаті на фенольні сполуки. Другу групу годували висококалорійною їжею, що містила багато жирів і вуглеводів.
До речі, харчова поведінка мишей досить схожа на людську: якщо їм запропонувати вибирати між звичною здоровою їжею та висококалорійною, скоріш за все, вони оберуть неправильне, але смачне харчування (чипси, печиво чи сухарики).
Після року спостережень за піддослідними тваринами, на початку 2022 року вчені проаналізували процеси старіння у мишей. Результати перевершили очікування: гризуни з експериментальної групи продемонстрували значно кращі показники та вищу активність, ніж їхні ровесники з контрольної групи.
Марія Михайлівна розповідає, що боротьба зі старінням завжди була однією з найважливіших тем, над якою працювали вчені з усього світу. При цьому важливо не лише збільшити тривалість життя, але й покращити його якість, зберігаючи, зокрема, розумові функції та мобільність людей старшого віку.
Статистика стверджує, що в Європі люди в середньому живуть 77 років, а в Україні, на жаль, 67, при чому ці цифри ще з довоєнних часів. Звичайно, не все залежить від людини, адже трапляються нещасні випадки, невиліковні хвороби чи війна з москалями. Однак і людина повинна робити все, що від неї залежить: їсти здорову їжу, вести активний спосіб життя, достатньо спати тощо.
У нинішніх умовах, коли звуки сирен щоночі порушують спокій, здається недоречним говорити про здоровий сон. Проте, важливо пам’ятати, що саме цього і прагне ворог – зламати наш дух, викликати паніку та тривогу. Натомість якісний сон та міцне здоров’я стають нашою зброєю у боротьбі за перемогу.
Завдяки гранту відома науковиця отримала сучасне обладнання для аналізу генів, проведення ПЛР, дослідження тканин та зберігання біологічних зразків. Особливо цінним виявився низькотемпературний холодильник, який допоміг зберегти результати досліджень на початку війни, коли вчені встигли заморозити зібрані зразки.
Повномасштабне вторгнення
Початок війни був для Марії Байляк, як і для більшості українців, періодом нерозуміння, що буде далі та розгубленості. В перші тижні повномасштабного вторгнення окупанти інтенсивно обстрілювали місто, зруйнували аеропорт. Знаючи історію України, Марія Михайлівна добре розуміла, що означатиме москальська окупація.
У перші дні війни науковці, дотримуючись усіх етичних норм, зібрали необхідні зразки та негайно їх заморозили. Без холодильника весь цей матеріал був би втрачений, адже навесні навіть рідкий азот, необхідний для збереження, був недоступний в регіоні.
Період невпевненості швидко закінчився, і науковці продовжили дослідження. Наприклад, влітку працювали з замороженими зразками та поділились результати роботи в статті для міжнародного журналу.
Після деякої перерви вчені хотіли знову налаштувати обладнання. Для цього зателефонували виробникам з Маріуполя. Під час телефонної розмови науковиця дізналася, що чоловік, який раніше налагоджував їм обладнання, був вбитий російськими окупантами.
Над проєктом працює команда з десяти осіб: троє досвідчених науковців та семеро молодих дослідників, серед яких студенти й аспіранти. Результати їхньої роботи вже стали основою для наукових робіт молодих вчених. Марія Михайлівна розповідає, що її колектив дуже згуртований, всі допомагають та підтримують один одного, намагаються зберігати стійкість, сподіваючись, що результати їхньої роботи допоможуть людям стати сильнішими та здоровішими.
