Чому в Калуші провалюється земля: що досліджують франківські геологи

Під Калушем на Івано-Франківщині прихована небезпечна спадщина промислового минулого — старі соляні шахти, підземні порожнини та гірничі виробки. Через десятиліття після припинення видобутку калійних солей земля продовжує просідати, утворюються провалля, а підземні води поступово руйнують гірські породи, пише frankivsk.name. Чому виникають ці небезпечні явища, які території перебувають у зоні ризику та як франківські науковці досліджують процеси, що відбуваються під землею?

Промислова спадщина Калуша: чому земля втрачає стійкість

Калуш десятиліттями був одним з центрів калійної промисловості України. Видобуток солей забезпечував розвиток міста, створював робочі місця та підтримував місцеву економіку. Однак після закриття шахт під землею залишилися численні порожнини, які з часом почали становити небезпеку.

Проблема пов’язана з особливостями соленосних порід. Коли до старих виробок потрапляє вода, вона поступово розчиняє солі, послаблюючи підземні масиви. Унаслідок цього поверхня може повільно просідати або раптово обвалюватися.

Найбільше занепокоєння викликають території колишніх рудників «Калуш», «Голинь» і «Ново-Голинь». Екологічні ризики також пов’язані з Домбровським кар’єром і хвостосховищами, де накопичувалися відходи виробництва.

Складність ситуації полягає в тому, що небезпечні процеси відбуваються на різних глибинах і можуть тривати десятиліттями. Тому ліквідація окремого провалля не усуває причини його виникнення.

Нове провалля у 2026 році: небезпека залишається

Черговим свідченням нестабільності ґрунтів стало провалля, виявлене 9 листопада 2026 року на території північно-калійного поля колишнього рудника «Калуш», поблизу вулиці Дмитра Вітовського.

За інформацією начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Олега Тарбєєва, розміри вирви становили приблизно 15 на 15 метрів. Це вже п’ятнадцяте провалля, зафіксоване на цій ділянці.

Поруч немає житлових будинків, однак небезпечну територію огородили сигнальною стрічкою. Фахівці мають оцінити стан ґрунтів, перевірити наявність інженерних комунікацій і визначити можливість безпечного засипання вирви.

Особливе занепокоєння викликає те, що деякі провалля виникали повторно навіть після ліквідації. Це свідчить про необхідність досліджувати не лише поверхневі руйнування, а й стан підземних виробок.

У міській раді розглядають можливість проведення додаткових геофізичних досліджень у 2027 році за наявності фінансування.

Чому підземна вода руйнує соляні шахти

Основним чинником, що прискорює руйнування старих гірничих виробок, є вода. Проникаючи крізь тріщини та порушені ділянки порід, вона розчиняє соляні пласти, змінюючи структуру підземного середовища.

Так виникають техногенно зумовлені карстові процеси. На відміну від природного карсту, їхній розвиток значною мірою пов’язаний із діяльністю людини.

Геологи розрізняють два основні прояви таких деформацій. Перший — поступове осідання земної поверхні, яке може тривати роками. Другий — раптове обвалення порід із формуванням глибокої вирви.

Повільне просідання загрожує фундаментам будинків, дорогам і підземним комунікаціям. Раптові провалля становлять безпосередню небезпеку для людей.

Найскладніше те, що зовні стабільна ділянка може приховувати ослаблені породи. Тому для оцінювання ризиків потрібні спеціальні геофізичні дослідження.

Що досліджують науковці Івано-Франківського університету нафти і газу

Важливу роль у вивченні небезпечних геологічних процесів відіграють фахівці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Із 2021 року на території Калуської громади проводять регулярний екологічний моніторинг. Дослідники аналізують деформації поверхні, стан гірничих виробок, а також якість підземних і поверхневих вод.

До наукової роботи долучаються професор Едуард Кузьменко, дослідники Сергій Багрій, Микола Приходько, Микола Гринішак та інші фахівці університету.

У 2025 році науковці застосували георадар AKULA 9000C, який за сприятливих умов дозволяє виявляти підземні неоднорідності на глибинах до 30 метрів.

Прилад надсилає електромагнітні імпульси та реєструє сигнали, відбиті від меж різних геологічних середовищ. Це допомагає визначати можливі порожнини, порушення структури ґрунтів та інші аномалії.

Супутникові технології допомагають виявляти просідання

Окрім наземних досліджень, франківські науковці використовують супутникову радіолокацію, яка дозволяє фіксувати навіть незначні зміщення земної поверхні.

У квітні 2026 року дослідники ІФНТУНГ Дмитро Кухтар, Лілія Дорош і Микола Гринішак опублікували результати вивчення деформацій Калуш-Голинського родовища із застосуванням технології InSAR.

Науковці проаналізували 295 інтерферометричних пар супутникових знімків за період з квітня 2021-го до березня 2024 року.

Дослідження показало, що на окремих ділянках Ново-Голинського шахтного поля швидкість деформацій наближається до 50 сантиметрів на рік.

Для перевірки результатів супутникові дані зіставляли з наземними геодезичними вимірюваннями.

Такий підхід допомагає визначати території з найінтенсивнішим просіданням. Водночас навіть сучасні технології не дозволяють точно передбачити дату майбутнього обвалення.

Кропивник: коли геологічні процеси загрожують будинкам

Однією з найпроблемніших територій залишається село Кропивник Калуської громади.

За результатами моніторингу 2025 року, на берегах новоутвореного озера швидкість осідання поверхні у 2024–2025 роках становила приблизно 300 міліметрів на рік.

Такі деформації викликають занепокоєння через близькість житлової забудови. Нерівномірне просідання ґрунтів може пошкоджувати фундаменти, спричиняти тріщини у стінах і поступово погіршувати технічний стан будівель.

Ще у грудні 2024 року представники місцевої влади повідомляли, що в перспективі може постати питання відселення мешканців із небезпечних територій.

Проте це не означає, що всі будинки села перебувають під однаковою загрозою. Рівень небезпеки необхідно визначати окремо для кожної ділянки з урахуванням геологічних умов і стану споруд.

Домбровський кар’єр: загроза засолення води

Окрему екологічну проблему становить Домбровський кар’єр — територія колишнього відкритого видобутку калійних солей, яка поступово заповнилася водою.

На відміну від шахтних полів, де головною небезпекою є деформації поверхні, тут особливу увагу приділяють можливому поширенню засолених вод.

Науковці досліджують воду з кар’єру, спостережних свердловин, дренажної траншеї та річки Лімниці. Вони визначають рівень мінералізації й аналізують можливі шляхи переміщення солей.

Такі спостереження важливі, оскільки підземні водоносні горизонти пов’язані з навколишніми екосистемами. Потенційне поширення забруднення може мати наслідки за межами промислової території.

Водночас наявність солоних вод у кар’єрі сама собою не доводить забруднення річок. Для об’єктивної оцінки потрібні регулярні лабораторні дослідження.

Чи можна зупинити провалювання землі в Калуші

Повністю відновити природний стан територій, порушених багаторічним видобутком солей, практично неможливо. Однак сучасні технології дозволяють зменшувати ризики та своєчасно виявляти небезпечні зміни.

Насамперед необхідні систематичні геофізичні обстеження, супутниковий моніторинг, контроль підземних вод і перевірка стану старих виробок.

Не менш важливо враховувати геологічні ризики під час будівництва, ремонту доріг і прокладання комунікацій.

У науковій публікації 2026 року фахівці ІФНТУНГ обґрунтували доцільність поєднання геофізичних методів із високоточним нівелюванням. Це дозволяє виявляти ділянки ймовірного просідання до появи очевидних пошкоджень.

Проте результати досліджень мають перетворюватися на конкретні управлінські рішення: фінансування захисних заходів, обмеження доступу до небезпечних територій та своєчасне реагування на загрози.

Get in Touch

...