В гармонії з природою: ТОП-4 найколоритніших селищ Прикарпаття, які варто відвідати кожному

З приходом теплої пори люди починають планувати свою відпустку так, щоб провести її з великою користю для себе і отримати від неї масу задоволення та приємних емоцій. Хтось надає перевагу пасивному відпочинку, а хтось – активному. Чимало людей люблять подорожувати, відкриваючи для себе нові місця. Подорожі дуже корисні, адже вони допомагають відволіктись від буденності, зняти стрес, відпочити від проблем та навіть переосмислити себе і світ навколо. Під час тривалого карантину виїжджати за кордон стало складніше. Тому багато українців почали шукати інші можливі способи для подорожей у рідній країні. Особливим місцем для відпочинку, як і раніше, залишилося Прикарпаття. І це не дивно, адже в Івано-Франківській області є чимало мальовничих селищ, які варто відвідати кожному, хто любить подорожувати, пише «frankivsk.name». 

Про цікаву підбірку найколоритніших селищ Прикарпаття йдеться на сайті «Всвіті».

Ворохта 

Високогірне селище Ворохта відноситься до Яремчанської міськради. Його можна назвати по-справжньому мальовничим, адже воно з усіх сторін оточене пагорбами, горами і лісами. Також через Ворохту протікає річка Прут. Сьогодні це курортне місце, де тренують українських спортсменів, які займаються стрибками з трампліна, біатлону та лижними перегонами. 

За переказами, першим жителем селища був чоловік на ім’я Василь Янюк, який покинув своє рідне село Космач і оселився на новому місці разом зі своєю худобою. Це сталося у 1568 році. Місцевий колорит і ландшафт йому настільки сподобалися, що він вирішив тут побудувати власний дім. Відтак це місце почало носити назву Янівський Діл. 

Про походження назви цього селища розповідають ще одну легенду. Кажуть, що місцину назвали ім’ям одного солдата-дезертира, який оселився тут у ХVII столітті. Цього солдата звали Михайло Ворохта. Він мав репутацію мудрої людини і талановитого ткача. Слава про Ворохту дуже швидко по всіх околицях, якими володів Василь Янюк. До нього за порадами часто зверталися люди, говорячи «іду до Ворохти». Пізніше Михайло одружився з донькою Янюка, Марією. Після весілля нове селище отримало назву Ворохта. 

Наприкінці ХІХ століття селище Ворохта почало активно розвиватися як спортивно-туристичний центр. Так, до нашого часу це селище залишається дуже популярним як серед прикарпатців, так і серед туристів. 

У Ворохті знаходиться пам’ятка дерев’яної гуцульської архітектури ХVII століття – церква Різдва Богородиці. Крім того, селище славиться одним з найдовших арочних залізничних кам’яних мостів Європи – віадуком. Хоча сьогодні цей міст не використовують, для багатьох він став красивою локацією для прогулянок і фотосесій. 

Верховина 

Селище, яке до 1962 року мало назву Жаб’є. Верховина знаходиться на березі річки Чорний Черемош, неподалік від залізничної станції Ворохта. Це досить давня місцина, адже перша письмова згадка про Жаб’є датується 1424 роком. 

Існують різні версії щодо походження першої назви селища. Одна з версій розповідає про те, що перші жителі цього селища оселилися в болотяній долині, де водилося багато жаб. 

А за іншою легендою, первинна назва сучасної Верховини походить від імені першого жителя, який ймовірно прибув з Франції. Якби там не було, перша назва селища мало кого залишить байдужим, адже вона не є типовою для українського села. 

Саме на Верховині знімали такі фільми, як «Олекса Довбуш» (1959 р.), «Тіні забутих предків» (1964 р.), «Анничка» (1968 р.) та «Тіні незабутих предків» (2013 р.). Селище дуже колоритне, тому не дивно, що Іван Франко писав про цю місцину так:

  «Ось Жаб’є – гуцуська столиця. Нема, мовляють села понад Жаб’є. І більшого лиха шукати дарма».

Ті, хто любить культурний відпочинок, можуть відвідати Музей гуцульського побуту та народних інструментів, побувати на Скелях Довбуша або вирушити на пошуки місця зйомок легендарного фільму «Тіні забутих предків». А ті, хто любить більш екстремальний відпочинок, саме з Верховини можуть розпочати маршрут на гору Піп Іван, добратися до озера Несамовите і побачити Писаний Камінь. 

Космач  

Село Космач належить до Косівського району Івано-Франківської області. Воно вважається одним з найдавніших гуцульських поселень і найбільшим селом за площею в Україні. Перша письмова згадка про Космач датується 1412 роком. 

Розповідають, що село отримало таку назву через зовнішній вигляд першого жителя, у якого було космате волосся. А згідно з народними легендами, перший поселенець мав прізвище Космачук, звідки й походить назва села. 

Саме у Космачі загинув найвідоміший український опришок Олекса Довбуш. А в часи Другої світової війни (1944-1945 рр.) в цьому селі розташовувалося дев’ятнадцять сотень УПА. 

У Космачі дуже мальовнича природа. Тут є багато чудових куточків, які варто побачити кожному бодай раз у своєму житті. Зокрема, цікавими є місцеві музеї і сувенірні крамнички, де продають унікальні речі. Крім того, тут працюють сотні майстрів декоративно-прикладного мистецтва, роботи яких також варто побачити.

Криворівня 

Невелике гуцульське село у Верховинському районі Івано-Франківської області. Село вперше згадується у джерелах, які датуються 1719 роком. 

Є кілька версій, пов’язаних з походженням назви села Криворівня. За однією легендою, колись у цьому селі жив чоловік із прізвищем Кривий. Але він жив на рівнині, тому, коли хтось з місцевих йшов до нього, то казав, що йде до Кривого на рівню. 

Згідно з другою версією, назва Криворівня походить від звивистих берегів  річки Чорний Черемош, що протікає через село. В місці, де сьогодні розташоване село, ця річка тече то кривіше, то рівніше. 

А третю версію походження назви села висунув український письменник і поет Іван Драч. Він стверджував, що, якщо в людини щось пішло криво у житті, то потрібно відвідати це село, аби незгоди вирівнялися. 

Часто можна почути, як Криворівню називають «українськими Афінами». Село особливо відоме тим, що тут режисер Сергій Параджанов зняв свій фільм «Тіні забутих предків». Хата, в якій проходили зйомки, сьогодні слугує музеєм. Тому це одне з цікавих місць у селі, яке варто відвідати туристам. 

Чимало відомих українців зупинялися в Криворівні. Наприклад, історик Михайло Грушевський любив тут відпочивати влітку. А письменник Михайло Коцюбинський, надихнувшись цим місцем, створив твір, за мотивами якого в Криворівні зняли легендарний фільм. 

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.