Олег Григорьєв – закарпатський мандрівник та фотограф. Недавно Олег Григорьєв мав чудову можливість – провести п’ять днів на одній із найвищих точок України, горі Піп Іван, де знаходиться колишня обсерваторія, відома за назвою «Білий Слон». Чоловік провів цілих п’ять днів на засніженій горі разом із відомими гірськими рятувальниками. Про цікаву подорож мандрівника розповість frankivsk.name
Рятувальники, котрі працюють в горах біля обсерваторії «Білий Слон», відомі що не кожному українцю. Багато людей слідкують за їхньою сторінкою у соціальній мережі Facebook, де рятувальники виставляють все новіші захоплюючі знімки із засніженої гори Піп Іван. Фотограф Олег Григорьєв зміг довідатися трохи більше про те, як взимку біля колишньої обсерваторії проводять свій час рятувальники і наскільки сприятливі тут умови. Мандрівник радо ділиться своїми незабутніми враженнями.
І справді схожа на білого слона
Олег Григорьєв попав до однієї з найвищих точок України взимку не просто так. Чоловік вирушив туди як волонтер Чорногірського гірського пошуково-рятувального поста. Це, по суті, найвищий гірський пошуково-рятувальний пост в Україні. Він знаходиться на висоті, яка сягає аж 2022 метри. Рятувальники працюють в старій старій польській обсерваторії, яка відома нам як «Білий Слон». Саме завдяки колишній обсерваторії, це місце є найбільш популярним на вершинах гори Піп Іван. Обсерваторія почала свою роботу ще в 1938 році. Приміщення було призначене для астрономічних та метеорологічних досліджень. Але її досить швидко закрили і вона перестала функціонувати. До теперішнього часу обсерваторія вважалася закинутою. Але невеличка група, що складалася з волонтерів-рятувальників, вирішили правильно використати колишнє приміщення обсерваторії. Вони облаштували тут свій рятувальний пост. І справді, ідея створити тут рятувальний піст була дуже доречною і, навіть, необхідною.
Як зізнається Олег Григорьєв, який мав можливість поспівпрацювати з рятувальниками-волонтерами, обсерваторію взимку варто побачити, щоб зрозуміти чому її називають «Білим Слоном». Справа в тому, що товстий шар снігу настільки покриває метеостанцію, що вона разом зі своєю формою справді нагадує великого білого слона. Знаходитись зимою на такій висоті – досить небезпечно. Тут часто здіймається сильний вітер, ураган, є обриви, видимість теж не хороша, дихати важко, а шматки криги можуть вдарятися в обличчя людей. Провівши на такій висоті небагато часу, можна добряче обморозитися.
Мрія мандрівника здійснилася
Олег Григорьєв розповів, що уже давно мріяв побачити те, як працюють гірські рятувальники, а то й навіть побувати на їхньому місці. Наприкінці січня мрія закарпатського фотографа таки здійснилася. Провести п’ять днів в таких небезпечних умовах та ще й разом з рятувальниками – цінний та по справжньому унікальний досвід для Олега. Він дуже любить подорожувати по горах, тим більше узимку, тому серйозних проблем зі здоров’ям перебування на найвищому рятувальному посту, йому не склало.
Окрім цього усього, Олег хотів побачити як живуть справжні рятівники і послухати їхні захоплюючі історії. Оправдання мандрівника здійснилися. Він познайомився з одним із найдосвідченіших рятувальників команди, Василем Фіцаком.
Хоча рятувальнику тільки 38 років, за його плечима великий гірський досвід. Василь Фіцак усе своє життя провів у горах, подорожуючи, при чому в різні пори року: чи то літо, зима, осінь, рання весна. Для нього погода не мала значення. Цей чоловік не уявляє своє життя без гір. Протягом минулого, 2019-го року Василь Фіцик провів на рятувальному пості 140 днів!
До слова. У 2012-му році було розпочато польсько-український проєкт з метою відновити колишнє приміщення обсерваторії. Тому потреба створити рятувальний пост Державної служби з надзвичайних ситуацій України існувала ще тоді, у 2012-му році.
Про те, як створилася офіційна команда рятувальників розповів Василь Фіцик. У 2015-му році він разом з командою волонтерів позначали свої гірські маршрути. Та коли з’явилася можливість почергувати в приміщенні колишньої обсерваторії, вони одразу згодилися. Таке чергування було потрібним у разі надзвичайної ситуації, або ж допомогти туристам, котрі заблукали. І рівно через рік група волонтерів стали офіційними рятувальниками ДСНС України.
Важливо якнайшвидше врятувати людину
Загін рятувальників виконує завдання, від якого залежить безпека туристів – здійснюють тест з небезпеки лавини. Результати проведеного тесту допомагають повідомити про небезпеку в гірській місцевості, перш за все туристів, а також занести необхідну інформацію в українські та європейські ресурси. Проте, не всі зважають на попередження. Дехто з туристів таки нехтує рекомендаціями і порадами рятувальників, вважає, що небезпека не настільки серйозна. Мандрівник, Олег Григорьєв розповів, про одну таку ситуацію. Цю історію він почув з перших уст від рятувальника Василя Фіцика. Команда рятувальників застерегла одну групу туристів про можливі лавини, але вони, очевидно, проігнорували це застереження і вирушили в похід. Хоча в ніч перед цим був великий снігопад. Ця група таки наткнулася на лавину і двох туристів таки засипало снігом. На щастя цих туристів, снігова лавина була невеликою, тому товариші встигли швидко надати їм допомогу.
Коли людину засипає великим сніговим зсувом, для рятувальників важлива кожна хвилина, щоб її врятувати. Але деколи це буває дуже складно зробити. Особливо, якщо людина немає при собі спеціальних пристроїв, так званих біперів, які б могли швидко повідомити про місцеперебування людини.
Постійно готові
Коли рятувальники мають вільний час, вони щоразу практикують майстерність з наземного порятунку, пошуку «потерпілого». Команда відпрацьовує отриманні навички в особливо складних місцях, де непростий рельєф землі. Також рятувальники покращують своє вміння скелелазіння і доставки постраждалої людини на гору (якщо у цьому випадку не можна використати рятувальні сани).